друкувати


Спогадом про відомого коломийського художника А.Коренюка стала виставка його полотен

Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2011-11-25 04:00:26

П’ятдесят картин, створених яскравим представником сучасного класичного реалізму Андрієм Коренюком, стали світлим спомином про митця, який торік передчасно відійшов у вічність.

Темний колір – це перше, на що звертаєш увагу, споглядаючи картини художника. Втім дедалі глибше занурюючись у філософію його пензля, розумієш, що це лише нейтральне тло, завдяки якому прочитується надзвичайно правдивий сюжет. Більшість полотен на виставці – пейзажі, яким належить чільне місце у творчості Коренюка, хоча він художник різножанровий.

Роботи митця зберігаються у приватних колекціях в Україні, Польщі, Німеччині, Франції, США, Канаді, Росії, Ізраїлі. Проте чи ненайбільше шанувальників його творчості в Коломиї. Як зазначила під час відкриття виставки директор Музею Ярослава Ткачук, кожна інтелігентна коломийська родина бажала мати у своїй колекції хоча б одну Коренюкову картину. Він любив це місто, тому багато своїх робіт присвятив йому.

Виставка організована з приватної колекції палкого шанувальника творчості Андрія Коренюка – коломиянин Дмитра Благого. Він разом з дружиною митця, викладачем Коломийської художньої школи пані Стефанією, представили у Музеї твори з різних періодів творчості маляра, різних за тематикою та жанрами, але із чітко вираженою національною рисою.

У відкритті виставки взяли участь владика Коломийсько-Чернівецької єпархії кир Микола Сімкайло, начальник управління культури Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак, керівники міського та районного відділів культури Уляна Мандрусяк і Наталія Тарновецька. Родинними спогадами про Андрія Коренюка поділилися дружина та сини художника, а внучка присвятила дідусеві вірш... «Художник не помирає, він вічно живе у своїх полотнах», - наголосила у вітальному слові пані Тарновецька. Тож багаточисельна аудиторія стала доказом глибокої шани до самого митця та його творчості. Враження від побаченого підсилила віртуозна гра коломийського скрипаля Івана Арсенича.

Джерело: Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття