Урочистості до річниці УПА: Лаконічно і з партійною символікою

Цьогорічне святкування 69-ї річниці з дня створення Української повстанської армії, за планом, не повинно було відрізнятись від усіх попередніх. Та ж сама урочиста хода вулицями Івано-Франківська, два молебні, святковий концерт, покладання вінків до всіх меморіальних дощок та пам’ятних знаків, присвячених численним героям визвольних змагань.

Головним же елементом святкування мало стати загальноміське чи то пак загальнообласне віче на Вічевому майдані обласного центру як арена для полум’яних виступів очільників Прикарпаття та міста Івано-Франківська. Вірніше самі очільники прийти не змогли. Замість них прийшли їх заступники – Василь Гладій, Михайло Верес. Тільки секретар Івано-Франківської міськради Руслан Марцінків прибув особисто (певно, просто заступника у нього немає). Власне і вояків УПА заради такої нагоди звезли з усієї області. Втім, прикарпатським високопосадовцям висловити свою вдячність учасникам визвольних змагань не вдалося. І завадили цьому не політичні опоненти і тим більше не заслані ворожі агенти, а банальний дощ. Вірніше дощ був далеко не банальним, а досить таки сильнім, пронизливим і до того ж холодним. Тож після закінчення екуменічного молебню слово дали лишень голові Братства ОУН-УПА Карпатського краю Фотію Володимирському, який, до слова, виявився досить лаконічним.

Загалом же колишні вояки «Чорного лісу» мужньо пройшли вулицями міста і показали, що вони таки багато, на що іще годні. І це не зважаючи на той факт, що наймолодшим з них вже близько вісімдесяти.

Кинулася в вічі невелика чисельність урочистостей, і особливо – дуже мала кількість молоді. Напевно, «всенародне» віче – не дуже вдалий формат для виховання патріотизму в молоді, як не сприяє такому вихованню засилля різноколірних партійних прапорів, в морі яких загубилися кілька державних синьо-жовтих стягів. Як то кажуть, два українці – три гетьмани: вузько партійні інтереси в Івано-Франківську знову перемогли над інтересами національними.