Заява ОПОРИ щодо проведення місцевих виборів 31 жовтня 2010 року

Громадянська мережа ОПОРА – позапартійна, неурядова організація. З 11 вересня ОПОРА розпочала кампанію довготермінового моніторингу силами 177 спостерігачів, які працюють у 24 областях України та в АР Крим. 31 жовтня за перебігом голосування та встановлення результатів волевиявлення громадян спостерігало 1003 представники організації на рівні ДВК та 425 у ТВК. ОПОРА завершить виборчий моніторинг після оголошення офіційних підсумків виборів.

Місцеві вибори в Україні відбулися з порушенням міжнародних стандартів та недотриманням належної практики організації і проведення виборів. Висновки ОПОРИ ґрунтуються на результатах довготермінового та короткотермінового спостереження, критеріях та принципах демократичних виборів, які викладено в документах Венеціанської Комісії, Копенгагенської конференції та Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі (ОБСЄ)[1]. Українські місцеві та міжнародні місії спостереження повинні брати до уваги саме ці критерії.

Висновки Громадянської мережі ОПОРА щодо перебігу виборчої кампанії

1. Прийняття нового закону про місцеві вибори напередодні дня голосування без широкого громадського обговорення погіршило його якість.

Закон, що регулює процес організації та проведення виборів, відповідно до міжнародних стандартів та практик, запропонованих Венеціанською комісією, не повинен змінюватися пізніше ніж за рік до дня голосування. На жаль, щоразу виборче законодавство в Україні змінюється напередодні виборів, без відповідного обговорення з громадськістю та переважно через політичні мотиви.

2. Непропорційне представництво у виборчих комісіях підірвало довіру громадськості до їхньої неупередженої роботи.

Зобов’язання щодо проведення демократичних виборів у державах-учасницях ОБСЄ, до яких належить і Україна, передбачають вимогу: неупередженість в роботі виборчих комісій, що забезпечується через їхнє формування на професійній і політично-збалансованій основі. Втім, під час цієї виборчої кампанії незбалансованість територіальних та дільничних виборчих комісій було закладено на рівні закону, а нечіткі критерії призначення керівних органів призвели до безпідставної переваги партій влади і на цьому рівні.

3. Недостатня підготовка та відсутність навчання членів виборчих комісій створили передумови для маніпуляцій.

Порушено норму міжнародної позитивної практики країн-учасниць ОБСЄ, а саме, про підготовку та навчання членів комісій. Внаслідок цього досить багато процедурних проблем виникало не через злий умисел, а через елементарну необізнаність працівників ДВК. А це створило передумови для маніпуляції діями окремих працівників комісій в інтересах третіх осіб.

4. Вибіркове застосування або ігнорування закону територіальними виборчими комісіями створило додаткові перешкоди для ведення кандидатами виборчої кампанії.

На етапі реєстрації територіальні виборчі комісії створювали додаткові перешкоди окремим кандидатам та партіям. Більшості потенційних суб’єктів виборчого процесу вдалося оскаржити у суді дії ТВК, але ті вибірково виконували судові рішення або затягували процес реєстрації. Таким чином, кандидати, які все ж таки були зареєстровані в останній момент, не змогли якісно провести виборчу кампанію. Подекуди комісії на засіданнях відкрито приймали постанови щодо неврахування рішень судів. У той же час, згідно міжнародних стандартів, у рамках виборчої кампанії не повинні створюватися додаткові перешкоди в реєстрації окремих кандидатів чи партій, а вимоги до них повинні бути розумними. Крім того, зобов’язання країн-членів ОБСЄ передбачають, що кандидату може бути відмовлено в реєстрації, якщо партія, яку він представляє, порушує конституцію, або якщо його дії можуть провокувати насилля.

5. Недостатньо активна реакція представників влади та правоохоронних органів на випадки адміністративного тиску та залякування кандидатів і членів комісій створила атмосферу суспільної недовіри.

На жаль, недостатньо активно інституції влади та правоохоронні органи реагували на повідомлення про використання адміністративного ресурсу, погрози та тиск на кандидатів, вчинення фізичного чи морального насильства щодо окремих суб’єктів виборчого процесу. У той же час, факти нападу на кандидатів, фізичного знищення офісів чи залякування суб’єктів виборчого процесу розглядалися працівниками міліції як побутові конфлікти без врахування можливих політичних мотивів.

6. Неналежний контроль з боку членів комісій за процесом друку та низький рівень захисту бюлетенів створив можливості для зловживань.

Проблема якісної підготовки бюлетенів та відсутності жорсткого контролю за їхнім друком призвели до поглиблення недовіри до виборчого процесу в цілому. Так, виборче законодавство не вимагає присутності членів територіальних комісій під час виготовлення бюлетенів, що стало причиною виникнення непоодиноких конфліктів через розповсюдження інформації про понаднормові наклади. Копенгагенський документ чітко визначає, що процедури повинні забезпечувати надійний захист виборчих бюлетенів та іншої документації. Втім, бюлетені переважно передавалися на ДВК одразу з друкарень. А закон вимагає здійснювати забезпечення дільниць бюлетенями виключно у ТВК. Крім того, кількість документів часто не співпадала на різні рівні виборів. Таким чином, було створено передумови для слабко контрольованого обігу бюлетенів.

7. Недостатньо якісна організація дня голосування призвела до порушення принципу індивідуального і таємного волевиявлення.

У день голосування порушено низку організаційних процедур, зокрема, не дотримано принцип індивідуального та таємного голосування. Це створило передумови для впливу на волевиявлення виборців, у тому числі через агітацію в приміщенні для голосування третіми особами.

8. Порушення норм закону при підрахунку голосів та підбиття підсумків призвело до викривлення результатів голосування в окремих громадах.

Питання підрахунку голосів особливо гостро стоїть у світлі жорсткої та подекуди нездорової конкуренції між суб’єктами виборчого процесу, незбалансованості представництва політичних сил у комісіях різного рівня. ОПОРА стала свідком непоодиноких випадків виносу печаток з приміщення ДВК, що прямо заборонено законом, та самостійного уточнення протоколів представниками комісій дільничного рівня вже в приміщеннях ТВК. Закон чітко регламентує, що комісія є колегіальним органом, і самостійні дії окремих її представників – порушення. Крім того, після перерахунку голосів на окремих дільницях змінено загальний результат голосування. Спостерігачі занепокоєні тим, що або на першому етапі підрахунку на рівні ДВК відбулося зловживання, або під час перерахунку голосів.

Остаточний звіт за результатами спостереження з детальним описом висновків Громадянською мережею ОПОРА оприлюднить через декілька тижнів. У ньому ГМ ОПОРА також надасть рекомендації щодо вдосконалення виборчого процесу.

[1] Кодекс належної практики у виборчих справах, Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 51-й (5-6 червня 2002 р.) та 52-й (18-19 жовтня 2002 р.) сесії; Документ Копенгагенської наради Конференції щодо людського виміру, 29 червня 1990 р.; Зобов’язання щодо проведення демократичних виборів в державах-учасницях ОБСЄ (Варшава, жовтень, 2003 р.)