В Івано-Франківську протестували проти закриття магазинів потриманого одягу

Незвичне дефілє відбулося нещодавно на імпровізованій сцені на Вічевому майдані обласного центру Прикарпаття. Під запальні мелодії на подіум вийшли дівчата-моделі, представивши на суд глядачів кілька зразків сучасного одягу, виконаного у різних стилях та фасонах.

Після нетривалого дефілювання по сцені ведучий попросив присутніх визначити, хто з дівчат був одягнений у плаття та костюми від модних івано-франківських бутіків. Як виявилось, всі зразки одягу були придбані в… магазині «секонд-хенду», а весь показ був елементом масштабної акції протесту підприємців-власників таких магазинів та їх продавців проти можливого закриття таких закладів в Україні. «На протязі останніх п’ятнадцяти років, – розповідає «Експресу» івано-франківський підприємець Мирослав Бойчук, – я продаю «секонд-хенд» вроздріб, сюди прийшов, щоб висловити свою незгоду з тим рішенням, яке може бути в перспективі прийняте, про заборону «секонд-хенду» в Україні. Я вважаю, що це не правильно категорично. У мене є родичі, які живуть в Америці. Під час сьогоднішньої кризи там відкриваються величезні магазини, супермаркети, в яких можна купити потримані речі, починаючи від шкарпеток і закінчуючи автомобілем. Не вже Україна в цьому плані стоїть вище, не вже ми краще живемо Америки або Європейських країн, в яких секонд-хенд – це звичайний бізнес, який не шкодить розвитку легкої промисловості?»

Протестувальники переконані, що наступ на магазини потриманого одягу має на меті позбавити людей альтернативи, права вибору, що обрати: якісний європейський «секонд-хенд» чи нові китайські речі на базарах.

«Секонд-хенд», – розповідає підприємець Олега Ченцова, – це не якась загроза економіці України. Якщо закриють такі магазини, одні залишаться без роботи, другі не матимуть, де одітися. Не секрет, що 80% українців зараз знаходяться за межею бідності». На думку пані Ченцової, такими кроками урядовці не зможуть підняти вітчизняну легку промисловість. Адже для цього потрібно не знищувати торгівлю потриманим товаром, а насамперед забезпечити українські фабрики фурнітурою.