На Прикарпатті вшанують героїв Крут

З цією метою буде організовано постійно діючі експозиції, виставки архівних документів та фотоматеріалів, присвячених героїчній боротьбі українського народу за незалежність нашої держави. Про це йдеться в розпорядженні голови ОДА Миколи Палійчука, повідомляє прес-служба Івано-Франківської ОДА.

Мабуть, істинний відлік початку існування будь-якої держави розпочинається не з формального проголошення паперового акту про незалежність, а з того моменту, коли з'являються свідомі громадяни, здатні зі зброєю в руках боронити свою батьківщину від іноземної навали й покласти на її вівтар своє життя. Не випадково, коли у 1942 році Українська повстанська армія постала як реальна військова організація, одним зі своїх бойових гасел вона проголосила: "За крутян!". З плином часу все більше розуміємо видатний подвиг українських юнаків.

Відповідно до розпорядження, головам РДА, міським головам міст обласного значення доручено забезпечити підготовку та проведення заходів, присвячених відзначенню цієї історичної події; вжити додаткових заходів щодо впорядкування пам’ятників та місць поховання осіб, які загинули у боротьбі за свободу України.

Також в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах області, військових частинах буде проведено години історичної пам’яті, конференції, "круглі столи", тематичні уроки "Герої Крут – ми пам’ятаємо про Вас", виховні, історико-просвітницькі заходи, присвячені відзначенню 92-ої річниці загибелі юнаків у бою під Крутами.

З метою широкого висвітлення матеріалів про події бою під Крутами та тогочасні політичні реалії в теле- та радіоефірах транслюватимуться передачі за участю провідних науковців, вчених, істориків, краєзнавців та представників громадськості.

Історична довідка. 25 січня 1918 року на засіданні Української Центральної Ради делегати прийняли IV Універсал, що проголошував незалежність УНР. Проте російська радянська влада розуміла: втрата України буде водночас і крахом для неї самої. Тому після захоплення Харкова та Полтави, більшовики спрямували своє п'ятитисячне військо під проводом Муравйова на Київ.

На жаль, українські історики чомусь вперто вважають цього військового "діяча" конфідентом Леніна та Троцького. Насправді ж його належність до більшовицького табору - історична неправда. Переконаний монархіст, ветеран спочатку російсько-японської, а згодом Першої світової воєн, підполковник царського війська Михайло Муравйов більшовиків не любив. Проте обставини того часу змусили його після лютневої революції у Петрограді приєднатися до партії лівих есерів. Як харизматичний лідер, Муравйов створив єдине боєздатне формування, котре було в розпорядженні радянської влади того часу.

Натомість у Центральної Ради армії фактично не було - основна її частина перейшла на бік "червоних", спокусившись фальшивими обіцянками, інші ж утримували так званий "нейтралітет", що в тодішній ситуації був звичайною зрадою. Лише 300 українських юнаків-добровольців виступили на захист Української Народної Республіки й прийняли на засніженому чернігівському полі поблизу залізничної станції Крути нерівний бій із майже п'ятитисячним військовим з'єднанням. Основу українських добровольців складали бійці створених за ініціативою молодіжного Братства українських самостійників Юнацької школи імені гетьмана Богдана Хмельницького та Студентського куреня Українських січових стрільців - переважно студенти Київського університету, політехнічного інституту та гімназисти.

Бій розпочався о 12 годині дня 29 січня 1918 року й фактично безперервно тривав до пізнього вечора. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога впродовж п'яти годин. Проте незабаром, скориставшись величезною перевагою, наступаючі зламали оборону й почали оточувати українські частини. Розуміючи безвихідність свого становища, бійці Студентського куреня пішли в атаку і були майже всі знищені. 27 студентів і гімназистів (серед них - М.Лизогуб, О.Попович, В.Шульгин, П.Кольченко, М.Ганкевич та ін.) було захоплено в полон. Усіх їх піддали нелюдським катуванням і по-звірячому замордували. Безжальні кати навіть заборонили селянам поховати останки безстрашних захисників.

Після підписання Брестського миру, який замінив владу більшовиків на австрійців та німців, 19 березня 1918 року в Києві відбувся урочистий похорон на Аскольдовій горі 28-ми полеглих у бою під Крутами бійців.

За 70 років радянської влади комуністичні ідеологи намагалися всіляко знищити в пам'яті народу згадку про Крути. У 1930-х роках було навіть зліквідовано хрест та могили крутян. Перші згадки та справжня реальна оцінка історичної ролі захисників Крут припадають на часи незалежності України.

Обговорити на форумі