Розстріляним учням пам'ять в віках

Днями у Калуші відзначили 66-у річницю з дня розстрілу фашистами 12 учнів місцевої торговельної школи. Ця кривава подія відбулася в центрі старої частини Калуша. Молодь знищили за зв’язки з підпільною ОУН.

В останні роки цього дня біля пам’ятного знака на площі Героїв відправлялася поминальна панахида та проводилося традиційне громадське віче-реквієм пам’яті патріотів, які віддали свої життя за незалежність України. Цього року через епідемію грипу такий масовий захід, звичайно, не відбувся.

Але, проходячи через площу Героїв, зауважила біля пам’ятного знака чотирьох людей, які запалювали свічки і молилися. Поки підійшла ближче, одна жінка вже пішла. А ті троє виявилися родичами одного із розстріляних хлопців — Сагайдака Мирослава Івановича. Пом’янути його та тих, хто був разом із ним, прийшла його сестра Ольга Іванівна Гнибіда, її син, названий на честь розстріляного 19-річного дядька, Мирослав Григорович та внук Андрій.

Зі сльозами на очах згадала пані Ольга ту страшну четверту годину того страшного четверга 1943 року (їй тоді було 15 років). Повідала, що все-таки хлопці помирали під окрик "Слава Україні!". Брат був розстріляний разом із іншими о четвертій, а в п’ятій годині в Станіславі для нього від матері забрали передачу, розповіла крізь сльози. Не сказали ні слова про те, що його вже немає серед живих. Повернувшись до Калуша, мати ще встигла набрати в склянку крові, яка порозтікалася на місці розстрілу, і закопала її на могилі своїх родичів. Адже досі родина не знає, де поховали розстріляних тоді 12 учнів торговельки.

Як повідомила в. о. заступника міського голови з гуманітарних питань Галина Романко, через наможливість проведення масових заходів міська влада цього року обмежилася покладанням вінка до пам’ятного знака розстріляним учням торговельної школи.

Автор: Дарія ГРИГОРІВ, "Дзвони Підгір’я"
Обговорити на форумі