"Робота з дітьми зі складною поведінкою"

Нещодавно на базі дитячо-юнацького пластового центру відбувся навчальний семінар-практикум для практичних психологів та соціальних педагогів загальноосвітніх навчальних закладів "Робота з дітьми із складною поведінкою" організований Центром практичної психології та соціальної роботи виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

В процесі роботи семінару учасники мали можливість напрацювати алгоритм діяльності психологічної служби навчального закладу з дітьми із складною поведінкою, повідомляє прес-служба Івано-Франківського міськвиконкому.

Сучасні діти відповідають всім вимогам нинішнього часу — активні, імпульсивні, багаті на фантазію. Тих, що вирізняються від інших не адаптивною поведінкою щороку у світі стає все більше. Але лякатися не слід: при повазі та увазі до дитини, вихованні в любові й розумінні з часом вона переростає складний вік, залишається цікава особистість — життєрадісна, творча, комунікабельна.

Без сумніву, будь-який вчитель чи вихователь, котрий хоча б кілька років попрацював у дитячому садочку чи школі, мав справу з дітьми, яких як тільки по-доброму не називають — "круть-верть", "бунтар", "бешкетник", "Петрик П’яточкін", "дзига", "фігаро". Вони веселі, неспокійні, повні енергії, фантазії, дуже імпульсивні, галасливі, через що часто заважають педагогу проводити заняття, спрямовують увагу на себе. Поки ці дітлахи маленькі — вони кумедні, коли ж виростають, а поведінка їхня не змінюється, на що є важливі причини, — виникають проблеми.

Спочатку в оточенні батьків, учителів, друзів, взагалі дорослих, якому вони не дають спокійно жити, потім — в них самих, бо нерідко за це до них починають ставитися вороже. "Проблеми" — низька успішність, прогули уроків, порушення дисципліни у класі та школі, сварки з однокласниками, вчителями, батьками, у наш час це — не рідкість. Якщо дитина постійно відчуває, що її не сприймають, і що для вчителя — свято, коли її немає на уроці, вона буде почуватися вигнанцем у класі, суспільстві та в будь-якому випадку буде самостверджуватися. Дитина шукатиме оточення, в якому її сприйматимуть такою як вона є, будуть дослуховуватися до її точки зору, поважатимуть, не будуть критикувати та принижувати.

Наукові дослідження показують, якщо дитина вчасно не отримає допомоги з кожним роком її самооцінка падатиме, зростатиме тривожність, депресія, поведінка стане агресивною та антисоціальною. Якщо дітям не приділяти уваги, їхнє життя може стати великою катастрофою — вони мають всі шанси стати залежними від наркотиків чи алкоголю, зв’язатися з криміналітетом.

Досвід роботи з такими дітьми показує, що їхня поведінка змінюється, коли вони бачать інше ставлення до себе і, як наслідок, починають більше контролювати свою поведінку. Батьки кажуть: ми не знаємо що робити, бо на дитину скаржаться. Кричимо на дитину, а за це нам соромно. Вчителі ж часто почуваються безпомічними... Тим не менше, діти можуть бути адаптованими, якщо ними постійно займатися, зосередитися на позитивному.

Увага до цієї великої кількості дітей і буде піклуванням про їхнє майбутнє та майбутнє держави: попередження багатьох конфліктів у школі, випадків дитячої бездоглядності, наркоманії, алкоголізму, підліткової вагітності, а в дорослих — психіатричних розладів, тієї ж залежності від психостимуляторів, антидепресантів, сімейних проблем, безробіття, злочинів, ДТП тощо.

Це все ще один аргумент на користь того, що діти — найкращий варіант для інвестицій. Потрібно правильно до них відноситися від дня їхнього народження. А точніше сказати, то ще й до народження.

Обговорити на форумі