Івано-Франківськ: "КҐБ та інші" презентуються в центрі "Є"

6 жовтня Культурно-мистецький центр "Є" запрошує на презентацію книги Ігоря Померанцева "КҐБ та інші", що відбуватиметься на 4 поверсі. Початок – 18 година.

Ігор Померанцев – видатний радіожурналіст (Бі-Бі-Сі, Радіо Свобода, російська редакція), есеїст (книжки "NEWS", "Красное сухое", "Радио С", "По шкале Бофорта"), поет (збірки "Служебная лирика", "Те, кто держали нас за руку, умерли", "Почему стрекозы?").

Народився 1948 р. в м. Саратові, довгий час жив у Чернівцях, де й закінчував романо-германський факультет університету, 1978 р. був заарештований київським КҐБ, допитаний, після чого емігрував до Великої Британії.

Книга "КҐБ та інші" - перше видання в Україні літературного перекладу нового циклу його поезій та збірки есеїв, у центрі якого – пам’ять, що й 30 років по тому продовжує "ставити питання". Від сімдесятих, які Померанцев називаєте "сіруватими і сируватими", залишилось на диво небагато як документальних матеріалів, так і спогадів: те, що відбувалось у це десятиліття в СРСР, було настільки тяжким і неприємним, що згадувати його непросто. Ігор Померанцев зробив таку спробу, і Юрій Андрухович у передмові до книжки написав про це так: "Ця книжка – власне кажучи, дві книжки, а не одна. При цьому одна з них, віршована, з пронизливо поетичною абревіатурою "КГБ" в назві, сама по собі теж ділиться на дві: ліричний документ, що поставав у сімдесятих роках минулого століття (такий собі "соціалістичний сюрреалізм"), і пізніші рефлексії на ту ж тему – тотальної несвободи та бунту самотніх. Надзвичайний чар цих померанцевських поезій (почнеш читати – і вже не відірвешся) насамперед у тому, що вони відверто "негромадянські". Людська приватність по-смертницьки розпачливо протиставлена в них не тільки усім відомій загальній Системі, але й усім іншим системам, системам як таким".

Книга зроблена у вигляді записника, в якому вірші та есе доповнені різноманітними документальними матеріалами та художніми фото знаменитого Боріса Савєльєва, що познайомився з автором книги ще за шкільною партою.

Переклади, зібрані та здійснені у цій книжці, створені декількома перекладачами. Оскільки це почав робити на засланні Іван Світличний, а потім, на еміґрації – Мойсей Фішбейн. Уперше поезію в українських перекладах Івана Кошелівця опублікувала мюнхенська "Сучасність". То хтось мусить продовжити ту справу, хоч пунктиром означити традицію поетичних перекладів із російської на українську (з його есеями – історія цікавіша, бо вони присутні в нашому медіа-просторі з 1998 року).

Обговорити на форумі