Дозвілля для молоді: Клуб — на замку

Це питання в усі часи стояли гостро, а зараз — найгостріше. Молодим уже набридло сидіти біля магазину на ковбанах, заливати свою душу спиртним. Молодість бушує, енергії багато, а клуб — на замку.

Я співчуваю сьогоднішній молоді, тому що працював колись із їхніми ровесниками 15 років. Знаю їхніх бажання, потреби і примхи. Клуб зажди був не тільки носієм культури і мистецтва, а також прививав любов до спорту, музики та здорового способу життя. Колись у нас діяли гуртки художньої самодіяльності. Був мішаний хоровий колектив у кількості 40 осіб, гримів на цілий район. Драматичний гурток ставив п’єси у багатьох селах району. Був також інструментальний ансамбль, був танцювальний. Ставились такі складні драматичні твори, як "Украдене щастя", "Сватання на Гончарівці", "Назар Стодоля", "Фараони" та інші. Успіх був, глядач ходив, аплодував, та ще й гроші платив. Молодь горнулася до клубу, кожний день демонструвались кінофільми, двічі на тиждень проводились репетиції. А що залишилось від того?..

Дуже дивує і те, що наша молодь не любить українських народних пісень. Купують усякий непотріб російського виробництва, де хриплими голосами оспівується тюремне життя. Важка, копітка це робота — працювати з молоддю. Але під силу. Бо це — наше майбутнє, його потрібно виховувати, залучати до культурно-масової роботи, направляти на правильний життєвий шлях...

Автор: Ярослав ЖУПНИК із Молодятина Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі