Болехів: Чужа і рідна батьківщина

До Болехова на два дні приїдуть євреї, яких із рідних місць прогнала війна.

18–19 серпня до Болехова прибуде численна єврейська делегація. Як відомо, свого часу євреї становили половину населення цього міста. Сьогодні ж у Болехові немає жодного єврея. Але є чимало місць, які нагадують про їхнє перебування тут. Це і стара синагога (на фото), і єврейське кладовище, і місця масових розстрілів євреїв — болехівські "Бабині Яри". Після Голокосту 1941-1943 років їх залишилося усього 48. Когось сховали українські сім’ї, когось таємно переправили до Угорщини. Саме завдяки цьому сьогодні й існує товариство євреїв-вихідців із Болехова, яке має свої штаб-квартири в Ізраїлі та США. Очільник цього товариства Шльомо Адлер і сам колись урятувався завдяки українській жінці. У 1996 році він уперше організував приїзд своїх співвітчизників на малу батьківщину. Цьогоріч близько 40 представників болехівських єврейських родів (здебільшого з Ізраїлю та Франції) знову побувають на землі своїх батьків.

Зупиняться гості у Львові, оскільки в самому Болехові було б проблематично прийняти таку кількість людей. Як розповів редактор міської газети "Ратуша" Василь Луцик, під час перебування єврейської делегації планується встановити три меморіальні дошки на старовинному єврейському цвинтарі та в місцях масового розстрілу євреїв, де покоїться близько трьох тисяч осіб. Також буде окреслено плани майбутньої співпраці. "Йдеться передусім про реставрацію синагоги, — каже Василь Луцик. — Свого часу тут був клуб шкіряного заводу, але вже з десять років він не працює. Через це історична пам’ятка почала руйнуватися, дах місцями протікає... Також у рамках співпраці йтиметься й про впорядкування єврейського цвинтаря, який має дуже довгу історію. Перші поховання тут датуються 1645 роком, а діяло кладовище аж до 1939-го". За цей час тут було поховано багато відомих євреїв, зокрема кілька цадиків (духовних наставників). Свого часу єврейське товариство збудувало за власний кошт огорожу навколо кладовища, тепер же йтиметься про його подальшу реконструкцію.

Автор: Ліна КУШНІР, "Україна молода"
Обговорити на форумі