Троє коломиян претендують бути почесними

29-го липня на сесії міськради відбудеться чергове присвоєння звання "Почесний громадянин міста Коломия" визначній особі за "особистий внесок і вагомі здобутки в соціально-економічному, науково-освітньому розвитку міста, активну участь у справі відродження та примноження надбань національної культури, у національно-визвольній боротьбі за незалежність України, миротворчу, доброчинну діяльність, наукові і спортивні досягнення, забезпечення обороноздатності держави, зміцнення її безпеки та суверенітету, мужність і відвагу при врятуванні людей, матеріальних цінностей, ліквідації наслідків стихійного лиха". Так сказано в Положенні про присвоєння звання.

На сьогодні маємо 15 почесних громадян. Нагадаємо їх імена.

Володимир Грабовецький, Мирослав Симчич, Роман Іваничук, Богдан Осадчук, Григорій Пришляк, Дана Демків, Ярослав Полатайчук, Галина Грабець, Володимир Машталер, Василь Ткачук, Василь Федюк (провідник ОУН), Михайло Томащук, Іван Симотюк, Зиновій Карась, Дмитро Гриньків.

На цьогорічне звання подано документи на трьох кандидатів: Марію Маївську, Віктора Корчинського, Миколу Савчука.

Хоч усі документи подані з запізненням, однак на сесії міськради серед трьох претендентів буде обраний один.

Особа, якій присвоєно звання, користується чималими пільгами, серед яких: зменшення на 50% оплати за комунальні послуги та користування телефоном, безкоштовний проїзд у міському транспорті, забезпечення ліками за рахунок міського бюджету щорічно, відшкодування 50% вартості путівки на санаторно-курортне лікування (не більше, як 1,5 тис. гривень) тощо.

Кореспондент "Вільного голосу" провів невеличке опитування мешканців міста щодо присудження цього звання.

Пан Петро, пенсіонер (колишній медпрацівник):
— Добре, що місто вшановує своїх достойників, але я, чесно кажучи, не всіх їх знаю.

Віктор Стельмахович, студент коледжу:
— Мені однаково. Але чого вшановують лише пенсіонерів? Нема також жодного спортсмена. А у Коломиї є видатні боксери, штангісти, вони приносять славу містові, хоч їх мало хто знає. Не знають їх, бо вони не виступають на вічах і не б’ють себе в груди, які вони патріоти.

Марія Василівна, продавчиня, мешканка Отинії:
— Скільки їх усіх? П’ятнадцять? Трохи забагато. Треба, аби присуджували звання хоч раз на п’ять або десять років. І то, аби їх не обговорювала лише групка людей, а щоби було обговорення широке, десь на майдані, чи у Народному домі.

Олексій Синельников, військовий пенсіонер:
— У нашій державі взагалі "звьоздопад". Ви подивіться, скільки розвелося "народних" і "заслужених" артистів! Я про коломийських нічого не кажу, щоби когось не образити. А до ваших "почесних" мені взагалі діла нема, хоч декого з них я знаю і поважаю. Наприклад ... (назвав два прізвища — авт.). Оксана Григорівна, вчителька:
— Благородна справа вшановувати наших достойних людей. Хтось собі байдики б’є, хтось грошву стягає... А ці люди все своє життя віддають служінню Україні, рідному містові. Візьміть хоч би... (називає три прізвища — авт.). Хто більше за них зробив для піднесення патріотичної свідомості у нашому місті! Вони більшого вартують, аніж пільги на комунальні послуги.

Автор: Іван ДЖИНДЖУРА
Джерело: Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі