Ми йдемо на цю гору не з порожніми руками

Традиційним ритуальним дійством стало щорічне сходження на Говерлу Президента України Віктора Ющенка і його сподвижників. Сценарій не міняється, міняються обличчя у свиті Гаранта.

У цьогорічному сходженні на найвищу вершину українських Карпат вже не брали участі "польові командири" Помаранчевої революції — ні Луценко, ні Томенко. Зате постійно трималася обіч Президента голова його секретаріату Віра Ульянченко.

У неділю з раннього ранку на турбазі Заросляк, звідки бере свій початок маршрут сходження на Говерлу, безкінечною валкою під’їжджали автобуси. На сонці майоріли помаранчеві прапори партійних осередків "Нашої України" з усіх областей.

Уже далеко після дев’ятої ранку на змонтованій сцені появився Президент. Він тримав досить довгу промову, пафосну й патріотичну. Говорив про необхідність побудови такої держави, де свобода людини і захист її прав були б пріоритетними напрямами внутрішньої політики. Мовив Віктор Ющенко про потребу захисту від сусідів зі сходу і заходу, котрі мають загребущі руки й намагаються нас "ощасливлювати", нав’язуючи власну мораль і норми поведінки.

За роки незалежності наша держава зробила величезний прорив у бік демократії, — висловлювався Президент. — Ми повертаємо історичну пам’ять. На часі — канонічне об’єднання усіх православних конфесій. Отже, — продовжував Віктор Ющенко, — сьогодні ми піднімаємось на цю гору не з порожніми руками. Я офіційно оголошую, що йду на президентські вибори.

Після концертної програми, о десятій ранку, почалося сходження. А вже за дві години на вершині Говерли залопотіли на вітрі прапори найпрудкіших і найвитриваліших.

Піднялася на вершину й делегація з Коломийщини на чолі з головою РДА Михайлом Вінтоняком.

Президент на вершині говорив дуже мало. Відтак було запропоновано усім розходитися, бо в небі загусли грозові хмари. Однак, вітер хмари розвіяв, скісний стовп дощу можна було бачити вдалині. Люди не кваплячись спускалися з вершини.

Величезна делегація була з Донецька й Дніпропетровська. Причому, прихильники Ющенка виявилися не лише представники тамтешньої української "діаспори", а й багато російськомовних. У приватних розмовах вони просили не ганити їх за погане володіння українською мовою, адже вони не згірш за нас, западенців, уболівають за державу під прапорами демократії.

Ще слід відзначити, що на маршруті сходження постійно чергували три бригади медиків ЦРЛ.



Автор: Андрій МАЛАЩУК, Вільний голос для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі