Прикарпаття: Тут мав би бути бойківський Донбас

Вчора в Україні відзначили День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості, свято, яке аж ніяк не пов’язують із Прикарпаттям, бо звідкіля ж тут взятися металургії. Проте історія говорить інше: в урочищі Ангелів, що на території Рожнятівського району, на межі сіл Ясіня та Гриньків, наші предки добували залізну руду, з якої виплавляли метал у доменній печі.

На сьогодні тут збереглися тільки її залишки, щоправда в занедбаному стані. Натомість, за словами краєзнавців, ця промислова споруда XIX століття може стати одним із туристичних об’єктів краю. Тим паче, що територія, на якій розташована пам'ятка, надзвичайно мальовнича: довкола вкриті лісами бойківські гори, а повітря та річка Лімниця — дзвенять від чистоти. І ніяк не віриться, що сотню років тому з цих розвалин валив густий чорний дим, кипіла робота.

Будівництво нашої домни розпочалося в 1810 році за сприяння греко-католицького митрополита Ангеловича. Звідси і походить назва поселення "Ангелів". Під фабричні споруди, а також під поселення гірників була вибрана ділянка на лівому березі найчистішої в Європі річки Лімниці. У 1814 році підприємство стало до ладу. Виплавляти метал було доручено бригаді німецьких металургів.

За архівними даними, на місці нинішньої руїни та в околицях було 12 (!!!) шахт, одна висока піч, дві гамарні (фабрики, в яких переробляють залізо за допомогою вогню і молота - авт.), кузня, де виробляли ухналі – цвяхи, якими підковували всю цісарську кавалерію, будинки керівника заводу і робітників та технічні приміщення.

Хоча праця металургів ще тоді була однією з найтяжчих. Відомо що руду до домни доставляли кіньми та волами з кар’єру, який розробили неподалік на так званій Залізній горі. По спеціально спорудженій на риштуванні доріжці її подавали в шістнадцятиметрову вимурувану з кам’яних гранітних брил. піч і через верхній отвір засипали. Піч розтоплювали дровами та вугіллям. Чавун виплавлявся при температурі півтора тисячі градусів і виливався через нижній отвір у печі. Першу виплавку було здійснено весною 1812 року.

Проте діяла Ангелівська домна всього шість років. Чому? Дослідники називають різні причини: погана доброякісність місцевої залізної руди, судовий процес між митрополитом Ангеловичем і управителем гути Гекером та інші. Згодом, під час Першої світової війни, російська артилерія зруйнувала комплекс. Вціліла лише споруда доменної печі.

За радянських часів в Ангелові планували відкрити музей історії виплавки металу на Прикарпатті, було прийнято рішення про проведення реставраційних робіт. А працівники львівської комплексної архітектурно-реставраційної майстерні розробили проект, згідно з яким домна взагалі мала відновити свої промислові функції. Щоправда, не на повну потужність.

На жаль, жодному з задумів не судилося збутися. Хоча ця домна одна з небагатьох в Україні пам'яток старовинної культури виробництва металу. Нині територія площею 4,08 гектара, де знаходиться Ангелівська домниця, є заповідною. Але час, опади та найбільше людська байдужість щоднини її нищать. Тут навіть нічого не обгороджено. Хоча свого часу для відновлення домни виділили трохи коштів. Кажуть, що в майбутньому тут спорудять музей. Звісно, хотілося би вірити

Автор: Галина Плугатор, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі