Свято карпатської примадонни

Сьогодні відзначає свій черговий день народження Марія Стеф’юк, уродженка Прикарпаття, прима оперної сцени України, яка стала одним із національних символів нашої культури.

Була собі Марієчка... Ошатну батьківську господу пані Марії у селі Рожнів Косовського району видно здалеку. Колись тут тішилися сімейним щастям Юрко Стеф'юк та Марія Сергійчук. Першу зроджену в любові дитину одностайно вирішили назвати Марією. Тільки батько вибрав це ім’я на честь дружини, а мати дала доні це наймення на честь Пресвятої Діви, доручаючи новонароджену під Її опіку.

Незважаючи на тяжку працю в селі, Стеф’юки грали у самодіяльному театрі. Марічка та її молодша сестра Ганнуся пильно спостерігали за мамою яка після кількагодинного стояння за прилавком магазину, де працювала, виводила ніжним, але сильним голосом "Го-о-о-о-й на висо-о-о-окій по-ло-ни-ні...". Майбутня прима заплющувала очі і, здавалося, злітала на крилах пісень у такі висоти, куди навіть карпатські вірли не досягають.

З дитячих літ дівчинка думала про сцену. "Малими ми гралися у дорослих, так би мовити "приміряли" різні професії, - згадує Орися Сахро, подруга дитинства й юності та далека родичка пані Стеф’юк. - Хтось іграшки "продавав", хтось "на машині їздив", а Марія ставала перед нами, вклонялася і "показувала концерт", співала й на пасовищі, де разом з іншими сільськими дівчатами гляділа череду".

...виросла співачка. Шлях до гучних овацій, кошиків квітів, визнання, слави та успіху проліг через Республіканський огляд художньої самодіяльності. У супроводі оркестру студентка Снятинського музично-педагогічного училища заспівала арію Йолан з опери Григорія Майбороди "Мілана". До цього часу дівчина ніколи не виступала з оркестром і дуже хвилювалася, адже у неї не було навіть початкової музичної освіти. Але талановиту дівчину помітили педагоги Київської державної консерваторії імені Петра Чайковського і запропонували прослуховування.

Незабаром стіни закладу, де нині викладає знана прима, уперше почули голос гуцулки. Проте через тиждень після вступу Марічка...втекла додому. Вона не могла жити без п’янкого карпатського повітря, маленьких гірських стежечок та простих людей. Наступного дня після приїзду доньки, мати розбудила її вранці та сказала: "Повертайся. Спів — це твоя доля".

У консерваторії гуцулці було важко. Тільки на третьому курсі у класі Наталії Захарченко Марічка відчула усю красу співу. Її педагог займалася з Марією не тільки вокалом. Оперна прима вчила дівчину етикету, давала книги для читання, аби дитина з далекого села зуміла знайти себе у житті.

Після смерті батька Марія дуже бідувала. Мати не мала змоги забезпечувати доньок. У студентки консерваторії на той час була крихітна стипендію, одна спідниця, дві кофтинки та… величезне бажання вчитися. Дівчина підробляла репетиторством і знаходила можливість відвідувати чимало оперних спектаклів. Як карпатський цвіт, вбирала у себе чужу славу, аби згодом розквітнути ще більшим талантом. Ідеалом співачки для Марії Стеф'юк стала Євгенія Мірошниченко. Після вистав дівчина посилала примі квіти й писала "Браво!".

Після консерваторії Марія Стеф'юк відразу стала солісткою столичної Національної опери імені Тараса Шевченка, куди, за спогадами колег по сцені, вона принесла сільську наївність, лагідність, доброту та подих карпатського краю. Вдалий дебют у партії Марфи в опері М.Римського-Корсакова "Царева наречена" відкрили їй дорогу у чарівний світ оперного співу. Згодом — Травіата, Джільда, Розіна, Маргарита, Лючія, Марильда, Русалка, Милуша — сотні оперних партій, що зробили Марічку з Рожнева знаменитою на увесь світ.

Гордість сцени на... сіні. Уродженка Прикарпаття була другою після Соломії Крушельницької українською співачкою, яка виступила на сцені уславленого італійського театру Ла Скала. З гастрольними концертами Марія Стеф'юк побувала в Америці, Австралії, Японії, та у всіх європейських країнах. Але у миті слави ніколи не забувала хто вона і якого роду.

"Марічка ніколи не соромиться підійти до земляків, які часто торгують у підземних київських переходах, - каже Орися Сахро. – Цариця на сцені, у житті вона мила, добра, привітна, часто запрошує на вистави". А що вже земляки її люблять! Коли мають можливість, обов’язково на її спектаклі приходять. І серед зливи аплодисментів кричать з гуцульським акцентом "Маруся, молодець!".

Одного разу оперній примадонні подзвонили. "Я Василь із Коломиї. Сиджу на залізничному вокзалі, і не маю за що доїхати додому, допоможіть!". Чому вона схопилася та прибігла на допомогу Марія Стеф'юк й досі пояснити не може. Знайшовши нещасного біля колії, співачка разом з ним пила пиво, слухала нехитру розповідь земляка про біді та... була неймовірно щасливою. У метро Марія розплакалася, бо поверталася у інший світ, залишаючи із невідомим Василем частинку себе у рідному краї, з яким зрослася голосом, серцем, душею.

Ніколи не соромиться оперна діва свого сільського походження. Любить просту їжу, яку сама готує, на відміну від багатьох артистів, які мають хатніх робітниць. На свята приїжджає до родини, де любить спати на сіні.

За словами Орисі Сахро, рідна земля та Карпати просто притягують її, аби дати сили й наснаги. Без них вона просто не зможе жити. "Орисю, я виділа світ і людей, але, де б не була, завжди згадую рідну землю, бо нема нічого милішого за неї",--не раз каже подрузі дитинства знана співачка.

Довідка: Марія Юріївна Стеф’юк народилася 16 липня 1948 року в селі Рожневі Косівського району. Після закінчення семирічки вступила до Снятинського культурно-просвітницького училища на диригентсько-хоровий відділ. Навчалася на вокальному факультеті державної консерваторії імені Петра Чайковського в. Києві. Згодом молоду випускницю запросили працювати в Київську оперу. Зараз солістка Київського національного театру опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка, Народна артистка СРСР і України. Повний кавалер ордена Княгині Ольги, Герой України. Виступала у 22 країнах світу. У 1981 році підкорила публіку на сцені театру Ла Скала виконанням партії Парасі в опері "Сорочинський ярмарок" М.Мусоргського. Улюблені місця відпочинку: Трускавець, Крим, Карпати та київські заміські околиці.

Автор: Галина ПЛУГАТОР, Косівщина для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі