Не все так безнадійно в АПК

На полях — тимчасове затишшя. Сінокоси уже позаду, на порозі — жнивна пора. Тож у господарствах готуються, адже відомо: не той урожай, що на полі, а той, що в коморі. Саме з цієї нагоди на початку липня у Коломийській дослідній станції зібралися начальники управлінь агропромислового розвитку зі всіх районів області, начальники обласних інспекцій, керівники та спеціалісти обласних і районних організацій.

Тут відбувся обласний науково-практичний семінар "Підготовка до жнив. Роль сучасних сортів та нових технологій вирощування сільськогосподарських культур у підвищенні врожайності та покращенні якості продукції".

В очікуванні жнив. Семінар складався з двох частин. Перша, так би мовити, теоретична, відбулася в актовому залі дослідної і була присвячена підготовці, а вірніше сказати, готовності до жнив.

Передусім, учасників семінару привітав на коломийській землі перший заступник голови райдержадміністрації Степан Стасюк. Коломийщину також представляли господиня залу, директор дослідної станції Галина Куничак, начальник відділу розвитку сільської місцевості Петро Гайдейчук, головний агроном управління агропромислового розвитку Євген Миняйло. Взяв участь у роботі семінару депутат обласної ради Петро Книшук, який згодом на правах ґазди приймав учасників у господарстві "Прут-генетик" і "Прометей".

— Загалом, види на врожай цього року непогані — на рівні минулого року, — зазначив начальник головного управління агропромислового розвитку ОДА Микола Сухолиткий, — навіть незважаючи на весняну посуху. За прогнозом, очікуємо 400 тисяч тонн зерна з середньою врожайністю 30 ц/га. Лиш би погода сприяла. Торік, скажімо, теж очікували на непоганий врожай, але повінь перекреслила всі сподівання.

— Наша область — дотаційна, — продовжив заступник першого доповідача Іван Андріїшин. — Щороку для задоволення потреб хлібопекарської галузі доводиться завозити понад 100 тисяч тонн зерна. Тож питання збільшення площ під посіви — вельми актуальне. І зрушення вже є. Цьогоріч посівні площі збільшили майже на п’ять тисяч гектарів, майже половина їх припадає на Коломийщину, інша — на Снятинщину та Городенківщину. Масові жнива почнуться у 20 числах липня. В них візьмуть участь 964 комбайни, 425 з яких — в особистих селянських господарствах.

Про проведення апробації сільськогосподарських культур розповів Йосип Буржмінський, заступник начальника облдержадміністрації, а про новий стандарт на пшеницю — Наталія Руденко, заступник начальника обласної хлібної інспекції.

— Особливістю цьогорічних жнив, — поділилася з присутніми висновками науковців дослідної станції її директор Галина Куничак, — є те, що рослини — низькорослі. Через суху погоду вони вибилися з графіків росту і погано кущились, а коли пішли дощі, почали надолужувати втрачене. Тож у одному кущі можуть бути колоски різної зрілості, що значно ускладнить його післяжнивну обробку і вплине на якість зерна.

Родичка нашої верби. Ознайомлення учасників семінару із сучасними сортами, новими технологіями в сільгоспвиробництві розпочалося з огляду демонстраційних полів дослідної станції (на знімку). Вони змогли дізнатися про деякі нові сорти, культивовані дослідною, їхні властивості та поведінку в наших погодних умовах і на наших ґрунтах. Загалом дослідна вирощує 26 культур і 41 сорт. Є з чого вибрати, причому насіння якісне, з гарантованими властивостями. Проте, деякі господарства воліють завозити насіння хтозна звідки, а потім лише втрачають на врожайності, та ще й заодно завозять шкідників, раніше не властивих для нашого краю, але які через зміну клімату вже приживаються й у нас.

Далі шлях нашої чисельної делегації проліг на поля турківського АТЗТ "Степан Мельничук", на оглядини енергетичної верби та саду (на знімку).

Японська лоза, як правильно називається ця рослина, названа енергетичною, бо має, передусім, високий коефіцієнт тепловіддачі, та ще й високопродуктивна. За рік із пагінця виростає 1,5—2-метрове деревце у палець завтовшки. Після зрізання добре кущиться і може рости на одному місці впродовж 25—30 років. Невибаглива, своєрідний завод переробки стічних вод, бо одна рослина утримує щонайменше 10 літрів води. Вигідна ще й тим, що зрізати її можна й у листопаді—лютому, коли основні сільськогосподарські роботи вже завершено. У вигляді брикетів лоза використовується як біопаливо для опалення, в тому числі й на теплових електростанціях, а також за традиційним призначенням — лозоплетінням. Її розведенням і зайнялися в АТЗТ "Степан Мельничук".

Та знайомство з азійською "родичкою" української верби викликало цілий шквал різноманітних емоцій. "Вирощувати на наших чорноземах якусь іноземну вербу, це — ганьба!" — обурювалася Городенківщина. "Ага! Мало того, що свого часу завезли "енергетичний" борщівник, якого тепер не годні позбутися, то давайте ще й вербу заведемо", — просторікували інші. А дехто просто з цього глузував.

Емоції змогли погасити лише оглядини знаного турківського саду, де хоч і вирощують "імпортні" дерева, та їхні плоди припали до смаку українцям і довели свою безпечність.

Із технологічною новинкою учасники семінару могли ознайомитися на полях ПП "Ценявська", де італійське ТзОВ "АГРО-ЕСТ" вирощує озимий ячмінь за науковою технологією. Вона полягає в тому, що поле після збору врожаю не орють, а засаджують з допомогою відповідної техніки. Торішня практика засвідчила, як розповів представник фірми, що на 1 гектар поля від посіву до збирання використовується 23 літри пального, а це доволі економно. А захист рослин і підживлення — такі ж, як і за звичайної технології. Все ж, порадили науковці дослідної, раз на три—п’ять років вартує використовувати і звичайну технологію, щоб розпушити землю.

Самі собі інвестори. Як завжди, гостинно зустрів гостей депутат обласної ради Петро Книшук. Показав своїх високопородних корів. "Щоб, бува, не забули, як вони виглядають", — пожартував. А утримують у господарстві 250 голів ВРХ, з них 246 корів. Надоюють на корову по 16 літрів, а за минулих півроку — по 2800. А щоб це все утримувати, потрібно вирощувати корми, адже худоба гине не від холоду, а від голоду, — прокоментував, коли показував загін, в якому нетелі цілорічно утримуються надворі.

З "Прут-генетика" ми переїхали на тік ФГ "Прометей", яким опікується його дружина Орися Книшук.

Тік — це особлива гордість подружжя Книшуків як сільгоспвиробників. Доводили його до пуття протягом чотирьох років. Поміняли повністю асфальтне покриття, збудували газосушарку, оновили навіси. Тож вийшов цілий комплекс для післяжнивного доведення зерна до кондиції і його подальшого зберігання.

Та головний сюрприз чекав учасників семінару попереду. Річ у тому, що саме цього дня в Орисі Книшук був день народження. Від обласної і районної влади з такої оказії її нагородили грамотами (на знімку), а вона, у свою чергу, щедро почастувала гостей.

Гадаю, що після такого круїзу в учасників семінару оптимізму щодо майбутнього нашого сільського господарства мало би додатися. Маємо свою дослідну станцію, науковці якої гідно приймають виклики часу щодо нових сортів та технологій, незважаючи на недостатнє фінансування. Маємо АТЗТ "Степан Мельничук", яке не боїться впроваджувати нові рослини (сад і енергетична верба). Приймаємо на своїх полях іноземних інвесторів з їхніми найновішими технологіями. Але найголовніше, що й самі годні бути собі інвесторами, що успішно доводять з року в рік успішні господарства "Прут-генетик" та "Прометей", яким дає лад подружжя Книшуків.

Автор: Олег ПРОСКУРЯКОВ, "Вільний голос" для Коломия ВЕБ Порталу
Обговорити на форумі