Прикарпаття: І Ворона танцює, коли тут фестиваль

Село Ворона Коломийського району носить незвичайну назву. Вочевидь, тому, що на його території було поселення первісних людей, якими керували два вожді. Молодшого звали Ворон. Він був сильний, хоробрий і спритний воїн. Під час полювання старший вождь намагався позбутися молодшого, скинувши його в урвище. Але спритність Ворона врятувала йому життя. Він переміг і скинув старшого у провалля. Ворон став вождем.

Відтоді Бог дарував селу таких "вождів", особистостей, як Михайло Винник — кандидат медичних наук, Роман Олійник — кандидат сільськогосподарських наук, Омелян Поплавський — кандидат фізико-математичних наук. Серед них — народний артист України, балетмейстер, танцюрист, художній керівник, улюбленець хореографічної еліти України, людина безмірного таланту від Бога, наділена глибоким патріотизмом і духовністю — Володимир Петрик, який покинув земне життя сім років тому, залишивши своїй національній родині величезну спадщину, нетлінну скарбницю пісень і танців.

Не встигли майстри українського фольклору пополоскати горло й полатати танцювальні чоботи від фестивалю "Коломийка", як відлуння печеніжинського свята перенеслося у Ворону.

Ось уже втретє поспіль у Вороні проходить обласне свято народної хореографії, присвячене пам’яті Володимира Петрика, — "Прикарпатські візерунки". Недільного дня затріпотіли синьо-жовті стрічки, кульки, а дівчата в гуцульських костюмах з короваями радо зустрічали гостей при в’їзді в село. Ніби на замовлення, випогодило, сам Бог послав погожу днину. Подвір’я школи ожило — його обійняли виставки майстрів народної творчості, гості та запрошені. Захід благословив настоятель місцевої церкви отець Іван, гостей і запрошених вітала сільський голова Людмила Козак. На сцені — представники району й області. З привітальним словом до ворончан та гостей звернулися очільник району Михайло Вінтоняк, головний спеціаліст управління культури облдержадміністрації Мирослава Цюцьмаць, директор обласного навчально-методичного центру культури "Прикарпаття" Василь Олексюк, родина Петрика. Мить — і у блакитну вись злітають трепетні звуки трембіт. Аматори державного академічного гуцульського ансамблю пісні і танцю обласної філармонії розпочинають святочний концерт. Неможливо відірвати очей від розмаїття барвистих гуцульських костюмів учасників аматорських ансамблів пісні і танцю "Прикарпаття", селища Отинія, сіл Велика і Мала Кам’янка, Княждвір, Ворона, Нижній Вербіж, Радча, Чернелиця, Кривотули, Коломийського, Городенківського і Тисменицького районів, учасників — гостей з Надвірни, Бурштина. У повітрі линуть мелодії скрипки і цимбалів, сопілки і бубона. І над усім цим, гейби живий, — майстер, натхненник української пісні і танцю — великий Вчитель, легенда Гуцульщини — Володимир Петрик! Красивий юнак в довбушівському капелюшку вдивляється пильним поглядом в односельців. Так, справа його жива! Талант невмирущий у цих талантах, які живуть і снять піснею, калиною, житом, землею, матір’ю, Богом!

За сприяння управління культури ОДА керівникам колективів вручено подарунки: чоловікам — дерев’яні топірці, жінкам — шкатулки, від відділу культури і туризму РДА — пакети з друкованою продукцією і подяки. І ось Великокам’янський танцювальний колектив об’єднує запальним танцем усіх. Концерт закінчився, та люди не поспішали розходитись. Малеча пустотливо стрибала, ганяючи повітряні кульки на подвір’ї, молоді мами бавилися з немовлятами. На обличчях — задоволення й усмішки. На молодь чекало караоке й вечірні забави.

Автор: Софія ОНИКІВСЬКА, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі