"Свято ковалів" в Івано-Франківську: Фестиваль диму й полум’я (фото)

На Прикарпатті триває традиційний Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва "Свято ковалів". Упродовж кількох років в Івано-Франківську на майдані Шептицького збираються сотні ковалів із різних країн світу. У цьогорічному дійстві, за словами Сергія Полуботька, голови Всеукраїнської спілки ковалів, беруть участь 250 майстрів з 24 країн світу. Тут представлені ковальські школи Англії, Австрії, Бельгії, Литви, Іспанії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Росії, Білорусі, Фінляндії, Франції, Швеції, Норвегії. Побувала на святі й кореспондент Коломия ВЕБ Порталу.

Міцні потиски сильних рук, відкриті обличчя, посмішки та знову сонячне проміння, що відбивається на вже готових металевих квітах, модерних кованих скульптурах та основне в очах і посмішках ковалів. Тут вирує й гуде ковальське містечко. Здається, що увесь майдан кипить і палає жаром-полум’ям від того, що в одному місці зібралося стільки гарячих сердець.

"Ідея проведення такого широкомасштабного дійства виникла уже давно, - говорить пан Сергій. - Ми хотіли показати, що ковальство це не тільки щось грубе й утилітарне, це ж мистецтво. Зрештою, навіть звичайна віконна решітка в умілих руках майстра може стати мистецьким шедевром". За кілька років років свого існування свято ковалів набрало неабияких обертів і утвердилося на світовій арені як високопрофесійне та видовищне дійство.

"Ось подивіться, скільки до нас друзів та побратимів приїхало, аж душа співає!, - каже, не приховуючи радості, Михайло Клочко, співорганізатор фестивалю з Івано-Франківська. - Коли ми тільки розпочинали дійство, то приїхало всього кількадесят майстрів, а тепер прибули великі делегації з Бельгії, Швеції, Великобританії, Білорусі, Франції, Росії. І ми раді вітати всіх на гостинній прикарпатській землі!".

Тим часом на майдані творяться дива. На очах у тисяч глядачів зовсім непримітні шматки металу оживають і стають квітами, пташками, листочками. Та найбільше глядачів зібралося біля імпровізованої майстерні бельгійців . Кремезні чоловіки в національних костюмах так хвацько орудували молотами, що більшість присутнього тут чоловіцтва були просто присоромлені.

"Я на фестивалі уже втретє, і приїжджатиму щороку, бо тут дуже щирі, привітній гостинні люди", - каже бельгієць Марк де Конінк. Хімік за професією чоловік довгі роки працює на заводі та виготовляє художні фігурки у французькому стилі арнаву. Гість мовить, що був на подібних дійствах у своїй країні, проте прикарпатське святе не має в світі конкуренції.

Неподалік київські ковалі зі студії "Росичі" розповідають про свої давні ремісничі традиції. Виявляється, що, коли коваль заходить в кузню, він повинен скинути шапку і сказати: "Здраствуй, мамо". Бо кузня для кожного коваля є мамою. Перш, аніж розпочати кувати, треба кілька хвилин потримати руки над вогнем, щоб спалити усі погані думки. Адже будь-які помисли, що не стосуються кування і молитви, наші предки вважали грішними.

Святою вважалася і накувальня, на неї не можна було сідати. А якщо вмитися водою, в якій гартувалася справжня козацька шабля, то цілий рік будеш здоровим. Щоправда шабель на майдані ніхто не кує, тільки львів’яни демонструють майстерні рицарські обладунки. Їх охоче розкуповують на різних святах люди, які займаються історичною реконструкцією. Окрім того, всі охочі можуть у будь-яких ковалів накласти на обличчя вдосталь сажі. Після цього, за давніми повір'ями, людина могла сміливо приходити до майстр та проситися в науку.

За словами пана Полуботка, під час торішнього ковальського фестивалю майстри виготовили спільно чотириметрове "Дерево щастя", яке встановили у центрі міста, на вулиці Незалежності. Воно "ростиме" поряд з іншими живими деревами. Зрештою, колись на його місці щороку садили деревце, але воно чомусь засихало. Тоді у коваля Михайла Зарицького та працівників фабрики "Арма" виникла думка створити дерево з металу, яке ніколи не скидає листя та не засихає.

Кілька років тому обласний центр Прикарпаття отримав у дарунок композиції "Букет майстрів" і "Великоднє сонечко". Кожен елемент композицій кувався майстрами з різних регіонів, тому, на думку міського голови Віктора Анушкевичуса, це надзвичайно енергетично потужні речі, які відвертають від Прикарпаття усе погане. Цього року трохи відішли від традицій.

Ковалі виготовлятимуть декоративну композицію "У рамках ковальських традицій" (рама нагадуватиме стару кузню). Уже є основа цієї композиції – старе, ще австрійське ковадло. Виготовлять листочки і плоди, які передадуть у далеку Австралію, де місцеві ковалі створять пам’ятне дерево на вшанування жертв пожеж на цьому материку.

Вперше у рамках фестивалю відбувається не тільки виставка робіт майстрів "Орнаментальне мистецтво", але й показ студентських робіт "Ковальське сузір’я", де свої роботи покажуть вихованці навчальних закладів, які мають кафедри або факультети металу, а також студенти Санкт-Петербурзької академії дизайну і мистецтва, Шведського інституту дизайну і ремесла, Вроцлавської академії мистецтв. До речі, вперше за свою прикарпатську історію свято ковалів, закінчившись у Івано-Франківську, продовжиться у Кам’янець-Подільському – місті, де бережуть ковальські традиції.







Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі