Івано-Франківськ: Свято вогню і металу – фестиваль ковальського мистецтва

На три дні Івано-Франківськ стане ковальською столицею. Сьогодні тут розпочинається VII Міжнародний фестиваль ковальського мистецтва "Свято ковалів-2009" за участю не менше 250 майстрів з 24 країн.

Вони показуватимуть свої вироби, даватимуть майстер-класи і разом виготовлятимуть монументальну композицію, яку потім залишать в дарунок Івано-Франківську. Діятимуть VIII виставка робіт майстрів "Орнаментальне мистецтво" і ІІ студентська "Ковальське сузір’я".

З 12 років Богдан Новосельський знав, що буде художником, але поки дійшов до ковальського мистецтва, спробував себе і в живописі, і в графіці, і у ткацтві гобеленів, і в різьбі по дереву, і у виготовленні вітражів. Тоді йому було 33 роки. І вже більше 20-и віддає себе ковальству. Має успішну фірму в Городенці, має багато учнів, став першим членом-кореспондентом Української академії архітектури в галузі ковальського мистецтва. Для Богдана Новосельського це і бізнес, і творчість, і визнання не лише в Україні.

"Дякую Богу, що я сьогодні маю можливість робити те, що люблю. А якщо за це ще й гроші платять, і непогані, то, мабуть, це є те, що називається щастям", – каже Богдан Новосельський.

Перекуємо мечі на квіти

Таких відданих ковальству людей щороку приїжджає на фестиваль все більше. Байка, що то праця нелегка – при вогні, сажі і важких молотах. Зате як цікаво спостерігати, коли з металу завдяки вогню і людським рукам народжується хай навіть щось найпростіше, хоч б підкова. Власне все більше і тих, хто приходить на майдан Шептицького, де під відкритим небом працюють численні кузні, просто подивитись на це.

Мета фестивалю подвійна: збереження ковальського ремесла і демонстрація пересічним людям, що ця старовинна професія не вмирає. "Нехай в такий спосіб, більше художній. Але, думаю, це благородно: ковалі від ремесла, наприклад, зброї знищення, чи там кайданів, чи якихось пристроїв для катування (була і така історія в ковальстві) перейшли до речей красивих", – каже голова Спілки майстрів ковальського мистецтва України Сергій Полуботько.

Фото на згадку в ковальській рамі

На фестивалі будуть і художники-ковалі, які з металу кують квіти, птахів чи мереживо, і сільські ковалі, які роблять борони, підкови, і зброярі, і ювеліри. В минулому році майстри спільно робили 4-метрове "Дерево щастя", яке сьогодні буде встановлене в центрі міста, на так званій "стометрівці". Ще раніше Івано-Франківськ отримав в дарунок "Букет майстрів" і "Великоднє сонечко". А тепер разом виготовлятимуть декоративну композицію "В рамках ковальських традицій". Це ніби рамка для фото на згадку, але особлива, – каже Сергій Полуботько.

"Спробуємо показати світ ковальства в цій рамі: хто робить підкови – буде робити підкову, цвях, молоток, троянду. Все, що робили ковалі, ми будем намагатись використати і прикрасити цю раму такими кованими елементами", – зазначив Сергій Полуботько.

Рама нагадуватиме стару кузню. Вже є її основа – старе, ще австрійське ковадло. А ще робитимуть листочки і плоди, які передадуть в Австралію – там ковалі виготовляють пам’ятне дерево на вшанування цьогорічних жертв пожеж на цьому материку.

Ремесло чи мистецтво – запитайте молодих

На Святі ковалів в Івано-Франківську будуть представлені ковальські школи Англії, Австрії, Бельгії, Литви, Іспанії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Росії, Білорусі, Фінляндії, Франції, Швеції, Норвегії. Діятимуть VIII виставка робіт майстрів "Орнаментальне мистецтво" і ІІ студентська "Ковальське сузір’я". Цьогоріч вона особлива: свої роботи покажуть студенти навчальних закладів, які мають кафедри або факультети металу, а також студенти Санкт-Петербурзької академії дизайну і мистецтва, Шведського інституту дизайну і ремесла, Вроцлавської академії мистецтв. Найкраща відповідь скептикам: чи не зникне ковальство?

І вперше Свято ковалів, закінчившись в Івано-Франківську, продовжить роботу в Кам’янець-Подільському, ще одному місті з ковальськими традиціями. А Івано-Франківськ, другим після Донецька, буде включений в так зване "Кільце європейських ковальських міст", повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі