Я – "Комсомолець"… валіть!

Хто би що не казав, а таки вербальна суть того чи іншого поняття залишає за собою вирішальний вплив на його подальшу долю. Інакше кажучи, як ви яхту назвете, так вона і плаватиме. От якби, приміром, "Титанік" колись назвали "Чайкою" чи хоча б якимось "Качуром", хтозна, може ми й до нині б не чули про страшну морську катастрофу, а вчені не ламали би списи над розгадуванням таємниць, які поглинули океанські глибини.

Опустимо паралель на сучасність, і переконаємось, що горде колись ймення "Комсомолець" обернулось для коломийського кінотеатру, по суті, так само, як і для всієї системи штучних цінностей спочилої в Бозі молодіжної спілки. Рік за роком, коломийський "Комсомолець" поволі перетворювався на підстаркуватого, понищеного долею і часом парубка, на ребра якого не спокусився би жоден біс, який себе шанує.

Так чи інакше, облишмо алегорії і згадаймо, що з метою благоустрою парку імені К.Трильовського й, зокрема, кінотеатру "Комсомолець", це улюблене місце відпочинку коломиян 1995 року було здано у довгострокову оренду АПФ "Галичина". Спочатку орендар ніби й намагався вкладати якісь кошти в орендований об’єкт, але очікуваних результатів це не принесло: ні йому, ні місту. Тож кілька наступних років парк, а найбільше кінотеатр, перебував у коматозному стані: ні жити, ні вмерти.

З початку каденції нинішньої влади парк імені Трильовського перебував серед об’єктів першочергової уваги, з ним негайно треба було щось вирішувати.

Ось що розповів про це для Коломия ВЕБ Порталу міський голова Юрій ОВЧАРЕНКО:

- Влітку 2006 року сесія міської ради вирішила звернутись до орендаря з питанням про розірвання договору оренди парку. Але здійснити це не вдалось, бо орендар не дав своєї згоди. Ми почали шукати шляхи до взаєморозуміння, і згодом акт передачі цілісно-майнового комплексу таки відбувся – але кінотеатр "Комсомолець" орендар залишив собі. Умови договору передбачали, що протягом трьох років він звільняється від орендної плати, але при цьому міськрада зобов’язана надати йому дозвіл на будівництво на місці "Комсомольця" розважального центру. Ось якраз ці пункти стали каменем спотикання у подальшій долі кінотеатру.

Справа у тому, що 2008 року "Комсомолець" увійшов до переліку об’єктів міського майна, які підлягають приватизації. Для цього є різні шляхи, але першочергове право на приватизацію того чи іншого об’єкта має якраз орендар. Обов’язкова умова: орендар на момент приватизації має вкласти у цей об’єкт не менше 25 відсотків від його вартості. Крім цього, попередньо має бути дозвіл виконкому на виконання тих чи інших робіт на орендованому об’єкті. Після цього комісія визначає ступінь дотримання орендарем усіх умов договору і виносить питання на сесію. А вже сесія – за умови дотримання всіх умов – затверджує експертно-грошову оцінку орендованого майна для викупу його орендарем.

Але 2008 рік минув. Процес не відбувся, бо не були представлені орендарем необхідні документи. Щоб зробити це цього року, необхідно всю процедуру пройти спочатку. Але. Цього року кінотеатр не входить у перелік об’єктів, які підлягають приватизації.

Час спливає. Кінотеатр, який уже давно перетворився на обгоріле страховище, став аварійно-небезпечним. Дерев’яні балки угорі розійшлись, у будь-який момент споруда могла обвалитись. Рішенням виконкому міськради від 16 жовтня 2008 року було затверджено акт технічного стану будівлі колишнього кінотеатру "Комсомолець", згідно з яким виконком наступним рішенням вирішив дозволити КП "Полігон екологія" розібрати дерев’яну частину кінотеатру. Після цього придатні для використання матеріали мали бути оприбутковані й задіяні для виробництва.

Зима минула. Настав час передсвяткових міських толок. Рішенням 39 сесії було ухвалено впорядкувати територію парку імені К.Трильовського. Виїзне засідання цієї сесії затвердило акт про списання непридатних для використання матеріалів з розібраної будівлі кінотеатру. Тож їх просто вивезуть і захоронять, а саму територію в тижневий термін приберуть. Таким чином, до Великодня про колишній кінотеатр нагадуватиме хіба його цегляна частина. Зате зникне розвалене страхопудало.

А щодо приватизації того, що залишилось… Тут прогнози дуже туманні. Хтозна, чи захоче той же орендар братися за уламки колишнього привабливого об’єкта. З іншого боку, збудувати нове (навіть на старому місці) значно легше, ніж ремонтувати старе. Поживемо – побачимо…



Статті по темі: Доля "Комсомольця" частково вирішена

Автор: Маґда НИКОЛИШИН, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі