Новорелігійна резервація на Тлумаччині, крок в 19 сторіччя?
Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2009-04-03 03:12:47
Вчителі та представники органів місцевого самоврядування Тлумаччини занепокоєні поведінкою групи людей із села Мостище. Кількадесят багатодітних родин живуть у своєрідній резервації. Вони називають себе віруючими, проте не визнають приналежності до жодної традиційної чи нетрадиційної церков. Кажуть, що вірують у Христа.
Звідки і коли ці люди прийшли у село, ніхто не знає. Із іншими селянами вони майже не спілкуються, відмовляються від надання медичної допомоги та, що найприкріше, не посилають своїх дітей до школи. Горе-батьки вважають, що малечі достатньо навчитися тільки писати, читати та кілька простих математичних дій. Отож діти із так званої резервації бувають у школі один-два дні на тиждень. Ті, які приходять у навчальний заклад, особливого бажання до навчання не виявляють, хоча, за словами педагогів чемні та старанні.
У будинках віруючих немає ані світла, ані газу. Про радіо, телевізор чи телефон не може бути й мови. Увечері вони палять гасові лампи. Долівки у хатах глиняні, меблі—найпростіші, дерев’яні, без жодних оздоб. У кожної жінки і навіть маленької дівчинки на голові різнокольорові хустки, а чоловіки носять кашкети. Дівчата дуже рано виходять заміж. І вже до 30 років народжують по 5-6 дітей.
Люди дивуються, що родини віруючих відмовляються від будь-якої державної допомоги. Навіть ті, які постраждали від минулорічної повені, не хочуть взяти кількадесят тисяч, аби відремонтувати житло. Жінки кажуть, що їхні чоловіки добре заробляють , і їм нічого від держави не потрібно.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі
Звідки і коли ці люди прийшли у село, ніхто не знає. Із іншими селянами вони майже не спілкуються, відмовляються від надання медичної допомоги та, що найприкріше, не посилають своїх дітей до школи. Горе-батьки вважають, що малечі достатньо навчитися тільки писати, читати та кілька простих математичних дій. Отож діти із так званої резервації бувають у школі один-два дні на тиждень. Ті, які приходять у навчальний заклад, особливого бажання до навчання не виявляють, хоча, за словами педагогів чемні та старанні.
У будинках віруючих немає ані світла, ані газу. Про радіо, телевізор чи телефон не може бути й мови. Увечері вони палять гасові лампи. Долівки у хатах глиняні, меблі—найпростіші, дерев’яні, без жодних оздоб. У кожної жінки і навіть маленької дівчинки на голові різнокольорові хустки, а чоловіки носять кашкети. Дівчата дуже рано виходять заміж. І вже до 30 років народжують по 5-6 дітей.
Люди дивуються, що родини віруючих відмовляються від будь-якої державної допомоги. Навіть ті, які постраждали від минулорічної повені, не хочуть взяти кількадесят тисяч, аби відремонтувати житло. Жінки кажуть, що їхні чоловіки добре заробляють , і їм нічого від держави не потрібно.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі