370 років від дня народження гетьмана МАЗЕПИ

Сьогодні виповнюється 370-т років від дня народження Івана МАЗЕПИ. Впродовж 21-го року – з 1787 до 1709-го – він був гетьманом України. Період його правління історики називають Мазепинським ренесансом.

За словами дослідника Костянтина ЩЕРОЦЬКОГО "це був час розквіту української культури, науки, мистецтв, час заможності народу і загального задоволення життям після кількох століть військового життя". За правління МАЗЕПИ піднесення промисловості, науки і культури відбувалося по всій Гетьманщині, але найбільше це відчувалося у головному місті країни – древньому Києві.

"Град Київ стоїть на Дніпрі, на високих горах, надзвичайно красивий, у московському царстві подібного за красою града не знайти", – такий запис залишив у своєму щоденнику московський старообрядець Іван ЛУК’ЯНОВ, який проїздом перебував у Києві 1701-го року. Це був чотирнадцятий рік правління в Україні гетьмана Івана МАЗЕПИ. Час, коли після затяжного періоду громадянських воєн та інтервенцій ціла країна і її головне місто –Київ – переживали велике відродження.

МАЗЕПА буквально підняв древнє місто з руїн

Спочатку його коштом відновили найбільшу святиню Києва – Печерську Лавру, яка до цього десятки років перебувала в занепаді після руйнівного візиту кримських татар. Почали з відбудови головного храму Лаври – Успенської церкви. І завершили будівництвом кам’яного муру навколо монастиря, яке обійшлося в мільйон золотих. Зате після його спорудження Лавра перетворилася на неприступну фортецю у тих межах, які донині визначають кордони святої обителі.

Коштом гетьмана відновили також древній собор Святої Софії і споруди Кирилівського монастиря. МАЗЕПА фінансував не лише відбудову поруйнованих давніх церков, але й будівництво нових. За гетьмана у Києві постали два чудові барокові храми – Микільський собор і Богоявленська церква при Братському монастирі (нині більш знаному як Києво-Могилянська академія).

Другий Єрусалим

Ректор Могилянської академії Феофан ПРОКОПОВИЧ 1705-го року писав, що "Київ усі християни одностайно називають другим Єрусалимом". Древнє місто в ті часи вражало не лише красою храмів і монастирів, Київ за Мазепи став головним центром духовності та освіти на теренах Східної Європи.

У Братській школі, яка завдяки МАЗЕПІ отримала статус Академії, навчалися юнаки з усіх кінців Південно-Східної Європи. Гетьман забезпечував діяльність академії пристойним фінансуванням. І її вважали рівноцінною найповажнішим європейським вищим школам.

Цікава цитата з лейпцігського журналу "Європеїшен Фама" за 1705 рік: "У Москві почали вивчати латинську та грецьку мови. Такі дисципліни вже давно викладають у Римі, Падуї та Києві". Києво-Могилянську академію називали тоді Могило-Мазепинською. На початку 18-го століття там навчалося понад 2 тисячі студентів, а це, як стверджує історик Крупницький, побило всі європейські рекорди за чисельністю слухацької аудиторії. "Не було і не буде подібного до Мазепи", – так писав лаврський монах, сучасник гетьмана. І, власне, чи випадає навіть сьогодні це заперечити, повідомляє Радіо Свобода.

Обговорити на форумі