У Києві експонуються твори Параски ПЛИТКИ–ГОРИЦВІТ

У Історико-меморіальному музеї Михайла ГРУШЕВСЬКОГО (м.Київ, вул.Паньківська, 9) відкрито виставку "Варто мислити...". На ній представлена творча спадщина самобутньої гуцульської письменниці, мисткині, філософа Параски ПЛИТКИ-ГОРИЦВІТ.

Співорганізаторами виставки стали відділи Івано - Франківського краєзнавчого музею: Криворівнянський літературно - меморіальний музей Івана ФРАНКА та Музей Михайла ГРУШЕВСЬКОГО у селі Криворівня. Виставка експонуватиметься до 6 травня 2009 р.

Виставка продовжує традиційні проекти "Вернісажі у ГРУШЕВСЬКИХ". У будинку видатного історика, поціновувана і збирача українських старожитностей її розгорнуто не випадково. Адже народну мисткиню та великого українця поєднує мальовниче гуцульське село Криворівня. Впродовж багатьох десятиліть ця перлина Прикарпаття приваблювала видатних українських діячів. Літні вакації у Криворівні неодмінно проводив і Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ, адже місцева атмосфера сприяла появі усе нових і нових наукових доробків вченого. Гостями цього гірського села були й Іван ФРАНКО, Володимир ГНАТЮК, Леся УКРАЇНКА, Василь СТЕФАНИК, Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ, Гнат ХОТКЕВИЧ, Ольга КОБИЛЯНСЬКА. Саме цей куточок України надихнув Михайла КОЦЮБИНСЬКОГО на написання "Тіней забутих предків", а Сергія Параджанова на створення у Криворівні знаменитого однойменного фільму. Мальовнича природа цього затишного куточка України спонукає до творчості та філософських роздумів не лише численних гостей, а й місцевих мешканців.

Своєрідним символом села стала Параска ПЛИТКА - ГОРИЦВІТ. За своє життя жінка зазнала і поневірянь на чужині, працюючи служницею в німецькій родині, і сибірських таборів, куди була вислана за участь у національно - визвольному русі. Незважаючи на усі негаразди, вона завжди підкреслювала, що тільки любов та милосердя допомогли їй вижити у скрутні часи. Не лише вижити, а й творити... Після повернення до рідного села Параска ПЛИТКА - ГОРИЦВІТ виплескує всю любов до Гуцульщини у своїх замальовках. Переусвідомлення, поважне ставлення до власної творчості сталося, коли мисткиня побачила репродукції робіт Марії ПРИЙМАЧЕНКО та Катерини БІЛОКУР. Їй хотілося так само образно та яскраво зобразити свій рідний край. Картини авторки виконані у стилі народного примітиву, в них знання життя переважає над знанням законів мистецтва, її самобутній творчий доробок є досить вагомим. Це і ікони, і портрети видатних людей, і окремі серії малюнків, присвячені Тарасові ШЕВЧЕНКУ, Іванові ФРАНКУ та Лесі УКРАЇНЦІ. Також привертає увагу альбом "Доля гуцулки". Сюжетом до цих малюнків послужило життя авторки. Вони мають автобіографічний зміст і відображають весь "космос" життя жінки-горянки.

"Книги за книгами пишуться неустаючо..." - так у щоденнику Параска окреслювала ще одне коло своїх захоплень. Письменницький доробок карпатського ГОМЕРА, як називають її земляки, складається з десятків рукописних книжок, об'єднаних загальною назвою "Подарунок рідному краєві". Не сподіваючись на видання, авторка сама стала видавцем своїх книг. Писала тексти каліграфічним почерком на окремих аркушах паперу, кожний із яких прикрашала орнаментами, малюнками та обов'язково, як у поважному виданні, портретом автора. Зшивала аркуші та скріплювала їх меблевими цвяхами. Оправи виготовляла з паперу та полотна на клейстері, пресом для готової книги слугували відра з водою.

Тексти наївні та мудрі водночас, як будь - яка творчість серцем, що не знає технологічних прийомів. Ця творчість відлунює гармонією душі, миром в собі, які вона знайшла і ніжно плекала. Власні книги Параска називала своїми дітьми. За життя Параска ПЛИТКА - ГОРИЦВІТ не дочекалася виходу навіть окремих збірок, але її життєвий оптимізм і критичне ставлення до власної творчості спонукали до упорядкування 16 томів власних вибраних творів. Не дочекалася вона і персональної виставки мистецького доробку. Хоча, певно, як і кожний митець, мріяла не стільки про офіційне визнання чи славу, як про щасливу долю своїх "дітей". Сьогодні збуваються якщо не мрії Параски ПЛИТКИ - ГОРИЦВІТ, то мрії її учнів і земляків. Виставка у родинній оселі ГРУШЕВСЬКИХ є даниною нам'яті унікальному феномену з мальовничого села Криворівня.

Автор: Андрій ЧЕМЕРИНСЬКИЙ, головний спеціаліст із взаємодії з ЗМІ Управління культури Івано-Франківської ОДА
Обговорити на форумі