Коломийському універмагу – 40!

Колись такі універмаги були у багатьох містах і містечках України. 1966 року, коли в Коломиї почали споруджувати приміщення за модним тоді – типовим проектом – його брати-близнюки прикрашали обласні й районні центри. Будівництво завершили через три роки. 28 лютого 1969 року приміщення здали в експлуатацію. Якраз відтоді почалась історія єдиного в нашій області, а, можливо, й в усій Україні, універмагу, який гідно пройшов крізь усі випробування різних часів, пережив економічні спади і підйоми, зумів вижити тоді, коли більшість його "побратимів" продали з молотка або розвалили, і що найголовніше – зберіг і не дав розчаруватись своєму досвідченому і дружному колективу. Але про все по порядку.

Хто в Коломиї не знає центрального універмагу? Цілі покоління мають свої спогади про нього. Туго довелось цьому величезному магазинові у 90-ті роки, коли все довкола занепадало і розвалювалось. Але коломийському універмагу пощастило з працівниками. Ці люди – продавці, зав відділами, економісти – дружно відстоювали місце своєї праці, не допускали навіть думки про те, що його хтось може викупити. Рік за роком, щось вдавалося більше, щось менше. Але незмінним залишалось одне – люди, які щиро вболівали за спільну справу. Тут ще й досі працюють ті, хто 40 років тому починав історію коломийського універмагу. Це зав відділами Ганна ЛИЛИК і Світлана КОЗЕМЧУК, продавець Марія УГРАК. ЦІ працівниці – зачинателі добрих традицій універмагу. Найважливіша з них – повага до досвідчених працівників, належне поцінування їхніх заслуг.

Звісно, у будь-якому колективі успіх спільної справи залежить не тільки від надійних і фахових кадрів. Головну партію в колективному оркестрі завжди грає керівник. Якщо він, крім суто професійних здібностей, наділений ще й хистом господаря, менеджера і психолога – тоді з ним можна рушати на будь які ринкові випробування. Універмагу "Коломия" пощастило й тут. Уже третій рік біля його керма – мудра, далекоглядна, розсудлива і просто чарівна жінка – Ганна БУРТНИК. До того часу, як колектив довірив їй свою долю, Ганна Михайлівна уже пройшла усі щаблі професійного зростання. 28 років тому вона починала тут працювати продавцем. Була заввідділом, правою рукою попереднього директора. І коли постало питання життя чи смерті колективу й універмагу загалом, люди одностайно доручили їй власні долі. Тільки завдяки її наполегливості і підтримці колективу, універмаг дожив до нинішньої дати та ще й значно примножив власні успіхи.

Нині універмаг – це торгівля усіма групами товарів. Це 48 людей, кожен із яких є приватним власником універмагу. Ставши директором, Ганна БУРТНИК отримала у "спадок" від свого попередника дірявий дах, потріскані вікна, нездале опалення та багато інших проблем. Тож не вагаючись почала із ремонтів. Зайдіть до універмагу – його не впізнати. Сьогодні це справді європейський торговий центр з усіма належними умовами і для продавців, і для покупців. Адже колектив універмагу – жіночий, тож і зроблено все так, щоб і самим було приємно працювати, і щоб люди хотіли прийти сюди ще раз.

- Ми багато зробили для того, щоб жодна криза не була страшна, - каже Ганна Михайлівна. – Відремонтували підвальне приміщення, добудували бічні павільйони, здали приміщення в оренду підприємцям, супермаркету "Наш край". Наші ціни на оренду помірні, намагаємось із розумінням ставитись до партнерів. У результаті, усім добре – і нам, і нашим орендарям "Діавесту", "Кодаку", ювелірному відділу та іншим підприємцям. Маємо добре налагоджену співпрацю з постачальниками. Про рівень партнерських стосунків і ступінь довіри свідчить хоча б те, що у нинішній непростий для торгових операцій час, наші постачальники спокійно видають нам товар без передоплати, під реалізацію. У перспективі плануємо не зупинятись на досягнутому. Будемо братись за ремонт останнього поверху, де колись були складські приміщення. Багато чого можна було б іще зробити, якби не затяжна судова тяганина із попереднім директором, якому колектив висловив недовіру. Але всі разом ми – сила. І жодні замахи на наше спільне дітище – універмаг – нам не страшні. Адже він уже став частинкою життя кожного з нас. Тут набули досвіду ми. Тут виросли наші діти, дехто вже й працює тут. Підростають онуки, які продовжуватимуть нашу спільну справу. Так що колективна власність з таким прекрасним колективом, як у нас – це справді предмет заздрості тих, хто цього не має. Маємо і свою берегиню – це економіст Олена Оникіївна ІЛЮК, яка працює тут 17 років. Саме вона навчила нас колись бути згуртованими, відкрила очі на те, що тільки спільно, всі гуртом, ми зможемо витримати усі випробування і зберегти колектив. Я горда з того, що працюю з такими людьми.

Що ж, 40 років – дата поважна, особливо для такого закладу, як універмаг. Але найбільша гордість тутешніх працівників – що вони єдині зуміли викупити свій універмаг і успішно тут працюють. Тож нових успіхів тобі, універсальний магазине!





Автор: Маґда НИКОЛИШИН, Коломия ВЕБ Портал
Обговорити на форумі