Два куски хліба за 20 євро

Смішний і одночасно прикрий випадок стався вчора зі мною близько 22.30 год., неподалік від коломийського залізничного вокзалу.

Повертаючись вечором додому, я вирішив поміняти 20 євро, для того, щоб ранком, нічим не переймаючись піти в місто по подарок для любимої людини.

Я підійшов до віконця обмінного пункту, постукав, віконце повільно відкрилося і я нічим не переймаючись простягнув чоловікові 20 євро, і попросив поміняти на гривні. Чоловік довго роздивлявся купюру, хоч в мене не було часу, я все ж нічого йому не казав, бо це його робота. Через віконце я замітив пляшку горілки та стакан, який стояв біля чоловіка. Не звернувши на це особливої уваги, я чекав своїх грошей. Віконце знову відкрилося, та замість грошей, він простягнув мені 2 кусочки батону. Тут я вже і побачив в якому стані чоловік, він не те, що не міг гроші порахувати, він мабуть їх зовсім не розрізняв. Я підняв шум, почав кричати на нього і вимагати повернення моїх грошей, він подумав декілька секунд і до двох кусочків додав мені і ще один, але вже з майонезом.

Я підняв неймовірний шум, вимагаючи повернення моїх грошей, а чоловік почав нервувати, і закривати віконце. Я впершись в віконце не дозволяв йому цього зробити, розуміючи, що якщо він його закриє, грошей мені вже не бачити.

Мимо проходив хлопець, якого я попросив покликати працівників міліції з вокзалу, на що він нічого не відповів, і повернувшись пішов. За той час працівник обмінного пункту, знервований тим, що я не давав йому спокою, вибіг (босим) на вулицю, хоча на вулиці випав сніг вже більше ніж 5 сантиметрів, та почав за мною бігти в сторону вокзалу, де я не втримався і впав. Він зловив мене за волосся і намагався сильно вдарити, та будучи в не тверезому стані, і сам впав на землю. На той час, до нас вже підбігли дільничні працівники міліції з вокзалу, і відволокли працівника обмінного пункту. Вони відразу почали вмовляти його, просто віддати гроші, та розійтися по-мирному. Працівник обмінного пункту дав свою згоду, та почав копирсатися в кишенях. Витягнувши з кишені 50 гривень, він кинув мені їх в обличчя, з нечіткою фразою: "Здачу залиши собі".

З одної сторони це виглядало смішно, а з другої дільничні міліціонери почали пояснювати йому, скільки він повинен мені віддати. Бачучи, що результату з того не буде, вони почали дзвонити до патрульної служби, тобто до тих людей хто контролює цю дільницю.

Саме в цей момент, навпроти обмінного пункту зупинилося таксі, яке чекало працівників кафе, що знаходиться неподалік. Не встигло таксі зупинитися, як в нього врізалося на невеликий швидкості авто білого кольору, що рухалося зі сторони вул.Бандери. Таксист та інші перехожі, витягнули водія з машини. Він був звичайно у нетверезому стані, та не справився з поворотом. Водій білого авто вийшов з машини, та не помітно втік, поки увага присутніх була привернута нетверезим працівником обмінного пункту. Він кричав, що ніякі гроші він не брав, і нічого не віддає.

На місце прибула патрульна служба, яка допомогла мені вирішити мою проблему. Разом із патрульними, та працівником сусідньої аптеки, ми зайшли в приміщення обмінного пункту. В середині ми побачили повний безлад, на столі валялися гроші, на яких стояв батон, майонез, пляшка горілки, та розбитий стакан. Протягом 15 хвилин, працівники міліції пояснювали чоловікові, скільки він повинен віддати грошей, щоб спокійно уникнути неприємностей. Нарешті отримавши свої гроші я спокійно пішов додому. А дільничні залишилися в приміщенні обмінного пункту.

Яка участь далі чекає того працівника, мені не відома, але як сказав аптекар, це вже не перший випадок, тому надіюся працівник буде покараний. Михайло Чикур

P.S. Ось така от трагікомічна історія дійсно трапилася вчора, 12 лютого 2009 р., в Коломиї.

Обговорити на форумі