Пострибали у казку

У дитячому садку покутського селища Отинія, що на Івано-Франківщині, діє... театр фізичного виховання.

"В одній затишній квартирі жила собі родина хатніх капців. На підлозі під взуттєвою полицею поважно розляглися великі дідусеві капці, які дуже полюбляли поспати. Ану покажемо, як сплять капці", – звертається до малюків з отинійського дитсадка “Веселка чарівна вихователька. Зі сміхом і галасом дітки розлягаються на килимках, розкинувши ручки в сторони та фантазують як же це можуть спати капці. А двоє хлопчиків лягають на живіт і, похитуючись з боку на бік, штовхають один одного. Так, на їхню думку, можуть лежати старі капці. Так щоразу у місцевому дитсадку відбуваються заняття з фізичного виховання, які тут називають виставами.

Так вихователі втілюють на практиці авторську педагогічну технологію кандидата педагогічних наук Миколи Єфименка з Одеси "Театр фізичного виховання". В основі новації –– міні-драматичні сюжети з різноманітних казок чи якихось історій зі щоденного життя, які супроводжуються виконанням фізичних вправ.

"Ось, скажімо, вчора наші дітки ходили на Говерлу, – розповідають отинійські дитсадівські "мами". – Ми ретельно готувалися до походу: прокидалися після сонної години під легеньку музику, декілька хвилин лежали, погладжували щічки, ручки (ця своєрідна гімнастика лежачи є однією з частин "Театру фізичного виховання" – Авт.), приймали сонячні ванни, лежачи на травичці, розмовляли з комашками, слухали шелест вітру, а потім одягли наплечники та полізли на гору...по драбинках у спортзалі". Такий перехід від психоемоційного налаштування до фізичних навантажень дуже позитивно впливає на дитячий організм. Навіть сором’язливі та малоактивні діти настільки включаються у гру, що забувають про свої комплекси.

Під час занять дітям постійно збільшується фізичне навантаження але робиться це так, щоб малюки цього просто не помітили. Вихователі та спортінструктор ніколи не обмежують ігри у часі. А ще коли дітям дуже подобається якийсь сюжет, то його обов’язково повторюють ще раз.

Особливою гордістю "Веселки" є фітобар: у маленькій затишній кімнатці, де на стінах розвішані мішечки з ароматними травами, дітки сидячи на маленьких подушечках з пахучим сіном, п’ють чаї з ромашки, м’яти, меліси, чебрецю, липи, а потім беруть в руки каштани, жолуді, горіхи, закривають очі та слухають дзюрчання струмочка і співи пташок. Це своєрідна психогімнастика у поєднанні із самомасажем з використанням природних матеріалів. Після цього дітки міцно та спокійно сплять. А прокинувшись після денного сну, дітки босоніж ходять по "Доріжці здоров’я", де є каштани, камінці, ґудзики. Це стимулює стопу, бо, як відомо, у цьому місці є багато нервових закінчень.

Повторюючи рухи циркових звіряток, космонавтів, шоферів, листочків з країни Листляндії, весняних квітів, діти настільки виявляють свою фантазію, що вихователі та спортивний інструктор не перестають дивуватися. А ще під час "вистав" виявляються справжні спортивні таланти. Вихователі пильно спостерігають за своїми підопічними. Батькам найздібніших до спорту дітей пропонують віддати майбутніх олімпійських зірок до спортивної школи. Зрештою, випускники "Веселки" згодом досягають значних результатів. Серед них чимало переможців всеукраїнських змагань та спартакіад.

Автор: Галина ПЛУГАТОР
Обговорити на форумі