"Штефанові дари" миру
Коломия ВЕБ Портал | Новини та події | 2009-01-09 12:53:49
9 січня вірні православної та греко-католицької церков на третій день Різдва відзначають день Святого Первомученика Степана.
В Україні першого страдника, хто прийняв страшну смерть після розп’яття Христа здавна наділяють здатністю мирити досі посварених сусідів та родичів. Священики розповідають, що святий був архідияконом. Учасники синедріону (у ті часи вищого урядового суду в іудеїв) звинуватили його в тому, що він буцімто зневажає закони Мойсея, проповідуючи нову релігію.
Степана вивели за околицю Єрусалима та почали кидати у нього великі каміння. Іудеї чекали, що молодий чоловік зречеться Христа та почне благати про пощаду, але Степан продовжував молитися і просити, як Христос, прощення для своїх катів. Цього вже синедріонці стерпіти не змогли та забили його камінням.
Власне епізод із проханням Степана милості у Бога для своїх катів став підґрунтям доброго звичаю, що зберігся у багатьох селах Західної України. Саме 9 січня посварені між собою люди йшли один до одного миритися та несли так звані "Штефанові дари": змішане у торбинці усяке зерно з нового врожаю, що символізувало різні гріхи.
Підійшовши до господи неприятеля, розсипали усе це від воріт аж до хатнього порогу та прохали аби хтось вийшов "гріхи перед Господом позбирати". І ще не було такого випадку, мовлять старі покутяни, аби хтось не вийшов на цей заклик та не допоміг визбирати усе до найменшого зернятка. При цьому прощалися найбільші образи і з того часу колишні вороги ставали неабиякими приятелями, чия дружба була скріплена "штефановими дарами".
Окрім цього, первомученика вважали заступником перед Богом за хворих на різноманітні шлунково-кишкові та тих, у кого є каміння у різних органах. Тому після Літургії на Степана люди, у кого вдома хтось із рідних страждав цими недугами, брали воду з колодязя біля церкви та несли додому, аби дати напитися хворим. Вважалося, що святий, який загинув від побиття каменями, усі каміння в організмі здатен побороти, аби тільки не було їх за душею.
Автор: Галина ПЛУГАТОР, www.KOLOMYYA.org
Обговорити на форумі