Різне <--

Парки. Зони відпочинку
 
  Нараховується 3 головних парки, кілька зон відпочинку. Найдавнішим є міський парк культури і відпочинку ім. Кирила Трильовського (бул. Лесі Українки), закладений магістратом в 1-й пол. ХІХ ст. Першооснову парку (10 га) створили болота й мішані дубово-букові ліси, які були розчищені. Основні посадки парку складалися з кленів, дубів, буків, грабів, берез, ялинок, сосен, ялівців. В результаті реконструкції парку було висаджено інтродуковані породи дерев і чагарників (5 га). Сьогодні в парку ростуть сріблясті клени, липи повстисті, бархат амурський, дуб червоний, горобина звичайна, буки, ялиці, сосна, граби, каштани, горіх сірий, магнолія, гінкго дволопатеве (вік - понад 100 років). В парку є дитячі атракціони, літній кінотеатр, літня естрада, танцювальний майданчик, невеликий стадіон з тенісними кортами, волейбольними і баскетбольними майданчиками. Парк занесено до Державного реєстру як пам'ятка садово-паркового мистецтва, встановлено пам'ятник К.Трильовському.

парк ім. Т.Шевченка (або "Студентський", вул. Староміська) закладено 1897 р. на площі 6 моргів землі над р.Прут коломийськими педагогами та учнівською молоддю. Алеї парку обсаджені липами, дубами, кленами, каштанами, горіхом чорним, кленом Любеля, пурпурнолистою формою гостролистого клена. Насажено туї, бук, ялівець, сосни. В парку встановлено погруддя Т.Шевченку;

молодіжний парк знаходиться біля міського озера і Коломийського механіко-технологічного коледжу. Закладений у 1950-1960-х рр. на місці старого єврейського кладовища. Парк світлий, невеликий. В ньому чіткі алеї, доріжки, місцеві породи дерев і кущів.

  Неподалік міста міститься більше 5 пам'яток природи: унікальний ботанічний державний заказник "Княждвір" (у віданні ВАТ "Коломийський лісокомбінат", поблизу с.Княждвір Коломийського р-ну), основною метою якого є збереження в природному стані рідкісного в Україні та одного з найбільших в Європі насадження тису ягідного, яке має наукову і практичну цінність. Тут охороняються цінні дубово-ялицеві бучини і буково-дубові яличники природного походження. В 1913 р. тут налічувалося понад 20.000 дерев і кущів тису ягідного, 1914 р. ця територія стала заповідною, а в 1974 р. було поновлено статус заповідної території. Загальна площа заказника складає 206 га, в тому числі покритої лісом природного походження 363 га, покритої лісом площі штучного походження - 20 га. В заказнику переважає волога передкарпатська дубово-ялицева бучина, в другому ярусі росте тис ягідний (пр. 10.000 дерев). Корінний тип деревостану утворений буком з домішкою ялиці, дуба, граба; поширені клени, липа, вільха сіра, береза, осика; в урочищі "Шепарівський ліс", площею 21 га збереглися рештки дібров Прикарпаття природного походження віком понад 200 років; в урочищі "Стайки", площею 16 га Печеніжинського лісництва охороняються насадження ялиці і бука природного віком понад 100 років; урочище "Станіславівка", площею 12 га з високопродуктивними насадженнями ялиці, бука, смереки, граба і липи; урочище "Чемшори", площею 13 га - насадження бука з домішкою ялиці і явора природного походження віком понад 100 років; в Шепарівському лісництві є резервація чапель сірих; поблизу с.Печеніжин створено дендропарк "Діброва", в якому росте до 400 видів екзотичних дерев та кущів, завезених з різних куточків світу.