|
 Пам'ятки архітектури. Археологічні пам'ятки
В місті розташовано 12 головніших пам'яток архітектури місцевого та 1 республіканського значення:
"Монастирок" (Спаська) церква /помилкова назва - Благовіщенська/. 1587 р. Двоярусна дзвіниця. XVIII ст. (арх.- Теофіл Копистинський). Пам'ятка республіканського значення.
Парафіяльний римо-католицький костьол св.Панни Марії (арх.- Бернард Меретин). Збуд. 1775 р., відбудова 1830-1895 рр. (тепер - греко-католицька парафія св. свщ. Йосафата Кунцевича).
Кафедральний собор св. архістратига Михаїла Коломийсько-Чернівецької епархії УГКЦ. Збуд. 1855-1873 рр.
Гімназія. Збуд. 1875-1901 рр. (тепер - приміщення ЗОШ №1 ім. В.Стефаника).
Залізничний вокзал. Збуд. 1866 р.
Ратуша (приміщення магістрату). Збуд. 1877 р. (тепер - виконком міської ради).
Щаднича каса. Збуд. 1892 р. (тепер - Народний дім м.Коломиї).
Скарбничий уряд (фінансове і податкове управління). Збуд. 1897 р. (тепер - приміщення ЗОШ № 9).
Костьол Отців Єзуїтів. Збуд. 1898 р. (тепер - римо-католицька парафія св. Ігнатія Льойолі).
Народний дім. Збуд. 1901 р. (тепер - Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського).
Монастир Сестер Урсулянок. Збуд. 1907 р. (тепер - приміщення Коломийської гімназії ім. М.Грушевського).
Повітове староство. Збуд. 1860 р. (тепер - адмінкорпус ЦРЛ).
Повітова рада. Збуд. 1891 р. (тепер - приміщення музею історії міста Коломиї).
Найдавніші сліди перебування людини на території міста відомі ще за доби давнього кам'яного віку (палеоліту). На території Коломиї знаходиться 10 пам'яток археології і давньої історії:
поселення липицької культури ІІ ст. до н.е.- ІІІ ст. н.е. (урочище Козачів);
поселення доби раннього заліза І тис. до н.е.(урочище Козачів);
поселення періоду культури карпатських курганів ІІ-VI ст. н.е.(урочище Королівка, східна частина околиці міста);
могильник періоду культури карпатських курганів ІІ-VI ст. н.е.(територія коломийського заводу будівельних матеріалів);
курган римських часів (урочище "Ліс", північно-східна частина міста);
поселення ранніх слов'ян ІІІ-IV ст. н.е.(територія ЗОШ № 1, вул. Замкова);
поселення періоду ранніх слов'ян, культури празького типу VI-VIII ст., епохи пізнього середньовіччя (центральна частина міста, вул. Замкова);
слов'янське городище з дитинцем (центральна частина міста), поселення доби Київської Русі-України Х-ХІ ст. та періоду Галицько-Волинської держави ХІ-ХІV ст. (урочище Старий двір, східна частина Старого міста, вул. Л. Вайгеля);
поселення часів Галицько-Волинської держави ХІІ-ХІІІ ст.
На території сучасного міста археологічні знахідки (наконечники стріл, шкребачки, рубила, бронзові, золоті прикраси тощо) траплялися ще з кін. XVIII ст. під час земляних робіт. В Коломиї археологічні розкопки і обстеження проводилися з поч. ХІХ ст. польськими істориками і етнографами З.Доленга-Ходаковським, Б.Янушем. У 1930-ті рр. АП досліджували українські археологи Я.Пастернак, М.Смішко, експерти НТШ і Краківського університету (Польща), польський історик Т.Сулімірський. У 1940-1990-ті рр. - М.Смішко, І.Свєшніков, Б.Василенко, Б.Томенчук, Л.Вакуленко, Л.Микитенко, Л.Крушельницька, В.Конопля, О.Приходнюк. А протягом ХІХ-ХХ ст. виявляли місцеві коломиєзнавці, мешканці довколишніх сіл й мешканці Коломиї під час прокладання доріг, копання криниць, фундаментів (залишки домініканського костьолу XV-XVI ст., котрі виявили під час копання фундаменту для міської ратуші). Археологічні знахідки з Коломиї опинилися в музеях Варшави і Кракова (Польща), Відня (Австрія), Санкт-Петербурга (Російська Федерація), частина з них зберігається у Львівському історичному музеї, Музеї історії міста Коломиї, Коломийському музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського, приватних колекціях (садиба-музей "Просвіта" Р.Яворського).
|
